– Яка процедура оплати праці при дистанційній роботі?

При дистанційній роботі облік робочого часу (виконаної роботи) проводиться відповідно до вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці». На підставі табеля облвку робочого часу здійснюється оплата праці за відпрацьовані працівником години (дні) роботи у відповідному місяці, виходячи з розміру годинної тарифної ставки/місячного посадового окладу.

– Коли нараховується компенсація втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати?

Роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі виплачувати зарплату своїм працівникам. У зв’язку з несвоєчасною виплатою зарплати в роботодавця виникає обов’язок виплатити працівникові компенсацію втрати частини заробітної плати. Компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати виплачують громадянам у разі затримки виплат, нарахованих громадянам, на один і більше календарних місяців.

– Якими нормативними актами регулюється порядок укладення контрактів з державними службовцями?

17 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 494, якою затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби та типову форму контракту про проходження державної служби. В цьому Порядку описано оновлену процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії «Б» або «В».

– Які особливості гнучкого режиму робочого часу?

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

– фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

– змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

– час перерви для відпочинку і харчування.

– Які документи подає роботодавець для отримання допомоги по частковому безробіттю у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через введення карантинних заходів?

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавцю необхідно звернутися до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

– заяву в довільній формі;

– копію наказу із зазначенням дати початку зупинення/скорочення виробництва та переліком карантинних заходів, що вживаються;

– відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу;

– довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ.

– Чи може підприємство під час карантину приймати нових працівників?

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено чіткої заборони щодо прийняття працівників на роботу у період карантину. Якщо підприємство здійснює діяльність і працівники можуть виконувати свої трудові функції, то прийняття на роботу цілком можливе. Проте обмеження можуть встановлюватися для окремих організацій їх засновниками або керівними компаніями з метою збереження та економії коштів підприємства.

– Яка різниця між карантином, обсервацією та самоізоляцією?

Карантин – комплексні адміністративні та медико-санітарні обмежувальні заходи, які застосовують для запобігання поширенню небезпечних заходів, які запобігають поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб або епідемій (стаття 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III).

Обсервація — це вихід з карантину, який призводить до обмежувальних заходів для запобігання небезпечним інфекційним хворобам або епідеміям. Обсервація передбачає ізоляцію людини, але не госпіталізацію до медичного закладу.

Самоізоляція — це утримання від контакту з іншими людьми для того, щоб зменшити ризик інфікування. Це і близький контакт віч-на-віч на відстані менше ніж 1,5–2-х метрів, і публічні заходи, робота, навчання, релігійні служби, спортивні змагання, розважальні заходи, користування транспортом, екскурсії, відвідування ресторанів тощо. Самоізоляція може передбачати роботу з дому. Виконання такої роботи не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників та державних службовців.

*Підготовлено на основі матеріалів порталу https://www.kadrovik.ua/ та Державної служби України з питань праці