Максимальний розмір допомоги по безробіттю, яку надає Державна служба зайнятості, становить 7048 грн.

Мінімальна допомога по закону для тих, хто не застрахований, — 544 грн, її отримує 25% безробітних.

Максимальна допомога сьогодні – 7048 грн, її отримує 5% безробітних. У 2017 році цей показник був на рівні 3%. Водночас, найвища середня зарплата в країні в м. Києві – 13553 грн, далі йде Донецька область – 9774, Київська область – 9480, Дніпропетровська – 9000 грн, за ними – Закарпатська та Івано-Франківська області.

************************************************************************************************************

Про відпустку за роботу з персональним комп’ютером

З 18 травня 2018 р. набрав чинності наказ Мінсоцполітики України від 14.02.2018 р. № 207 «Про затвердження вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями», яким затверджено мінімальні вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, в тому числі ПК.

Ці правила розроблені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, які супроводжують роботу з візуальними дисплейними терміналами (далі — комп’ютерами), а саме зоровим і нервово-емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі за локального напруження верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м’язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.

Розглянемо, хто з працівників може претендувати на таку відпустку та як розрахувати її оплату.

Чинне трудове законодавство передбачає надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (ст. 76 КЗпП), що деталізовано ст. 8 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон):

– окремим категоріям працівників, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним й інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (Списки № 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 «Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці» (далі – Список № 2) – тривалістю до 35 календарних днів:

– працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінсоцполітики України від 10.10.97 р. № 7, далі – Рекомендації № 7).

Робота з ПК пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, тому її віднесено до роботи з особливим характером праці. Позицією 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 2 установлено право працівників за роботу з ПК на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці – тривалістю до чотирьох календарних днів.

Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи є обов’язком роботодавця незалежно від наявності на підприємстві колективного договору. Заборонено не надавати щорічну відпустку впродовж робочого року працівникам, що мають право на додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером роботи (ст. 11 Закону).

За порушення передбачено:

– фінансову відповідальність роботодавця (підприємства або підприємця) – штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на день установлення порушення (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП);

– адміністративну відповідальність – штраф на посадових осіб у розмірі від 510 до 1700 грн, за повторного порушення — від 1700 до 5100 грн.

Порядок застосування Списку № 2 затверджено наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16 «Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці», відповідно до якого ця норма поширюється на всіх працівників виробництв, цехів, професій та посад за позицією 58 Списку № 2, які у своїй роботі застосовують ПК, незважаючи на галузеву належність підприємства.

Отже, працівники, які за посадовими обов’язками працюють з ПК, можуть претендувати на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу з ПК є правом роботодавця. Таку відпустку може бути встановлено для всіх працівників, що мають на неї право, однакової тривалості, а може роботодавець обере диференційований підхід і різним категоріям працівників буде встановлено різну тривалість відпустки в межах законодавчо визначеного терміну. Перелік посад, для яких установлюється така відпустка, її конкретну тривалість роботодавець фіксує в колективному чи трудовому договорі (ч. 2 ст. 8 Закону).

Основна умова надання такої відпустки – робота з ПК не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників виробництв, цехів, професій і посад. Додаткова відпустка за роботу з ПК надається пропорційно до фактично відпрацьованого в цих умовах часу. Зверніть увагу, що до стажу, що дає право на таку відпустку, зараховується лише час, коли працівник дійсно працював, тобто виконував свої трудові обов’язки, а не просто перебував у трудових відносинах з роботодавцем. Періоди, в які працівники були звільнені від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, не зараховуються.

Стаж роботи, що дає право на відпустку за роботу з ПК включає:

– час фактичної роботи з особливим характером праці (з ПК), якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;

– час щорічних основної та додаткових відпусток за особливий характер праці;

– час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

На відміну від щорічної основної відпустки до стажу, що дає право на відпустку за роботу з ПК. не зараховується період збереження місця роботи та середнього заробітку, коли працівник не виконував роботи, які дають право на таку додаткову відпустку. Це стосується періоду хвороби, відпустки без збереження заробітної плати, перебування на курсах підвищення кваліфікації, під час мобілізації працівника.

Щоб правильно обчислити тривалість відпустки, роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах особливого характеру праці, тобто потрібен щоденний облік годин роботи з ПК. Затвердженого порядку та форми обліку такого робочого часу немає. Тому на кожному підприємстві це питання вирішують самостійно, наприклад. за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, хронометражу робочого часу або на підставі функціональних обов’язків за посадовою інструкцією, якщо це можливо. Обчислення стажу та фактичної тривалості відпустки за роботу з ПК проводиться для кожного працівника, який має право на таку відпустку.

На відміну від шкідливих умов праці для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці, а режим роботи працівника має значення. Конкретна тривалість відпустки за роботу з ПК, як зазначалося вище, залежить від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Наприклад, на підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень, восьмигодинний робочий день, але тимчасово впроваджено режим неповного робочого дня — 3 години на день. У цій ситуації, щоб мати право на щорічну додаткову відпустку, потрібно, щоб робота з особливим характером тривала не менш ніж 4 години на день. У такій ситуації працівникам щорічна додаткова відпустка за роботу з ПК не надається.

Сумісники також мають право на щорічну

додаткову відпустку за роботу з ПК, а тому їм, так само як і працівникам за основним місцем роботи, треба обчислювати стаж роботи, який дає право на таку додаткову відпустку.

Роботодавцям, які планують надання щорічних додаткових відпусток за кількома підставами, слід ураховувати, що надавати одночасно додаткові відпустки за особливий характер праці, що передбачає зайнятість працівника в цих умовах половину тривалості робочого часу, та ненормований робочий день, законодавством не передбачено.

Черговість надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі за роботу з ПК, визначається графіком, затвердженим роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників (ч. 10 ст. 10 Закону). Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну додаткову відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки в разі їхнього невикористання.

Часто виникає питання щодо можливості заміни відпустки за роботу з ПК грошовою компенсацією. На таку відпустку поширюються всі норми, які стосуються надання щорічних відпусток або заміни їх грошовою компенсацією. Таким чином, працівники, що мають право на таку відпустку, але не скористалися нею, мають право на грошову компенсацію в разі звільнення або без звільнення в порядку, встановленому ст. 24 Закону, а саме: тривалість наданої працівникові щорічної основної та додаткових відпусток не повинна бути менш ніж 24 календарних дні.

Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника становить 27 календарних днів (24 календарних дні – щорічна основна відпустка і три календарних дні – щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці), то за умови фактичного використання 24 календарних днів за відповідний робочий рік, за три календарних дні невикористаної щорічної відпустки за заявою працівника може бути виплачено грошову компенсацію.

Працівникам віком до 18 років заборонено замінювати компенсацією всі види відпусток.

*За матеріалами газети «Праця і зарплата» від 08 серпня 2018 року №30 (1090)

************************************************************************************************************

Про перерахунок пенсій

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено розміри прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення і в розрахунку на одну особу на місяць.

З 1 липня поточного року розмір прожиткового мінімуму змінюється, що є підставою для перерахунку тих пенсій, чи їхніх складових, які визначаються виходячи із прожиткового мінімуму. У зв’язку зі зміною розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня буде збільшено розмір мінімальної пенсійної виплати з 1373 до 1435 грн.

Таке підвищення торкнеться тих пенсіонерів, які не мають страхового стажу, – чоловіки 35 років, жінки 30 років (для осіб, яким пенсія призначалася до 1 жовтня 2011 р., – відповідно 25 та 20 років страхового стажу) та їхній розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, не досягає 1435 грн.

Пенсіонерам, в яких наявний страховий стаж становить: у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років (для осіб, яким пенсія призначалася до 1 жовтня 2011 р., – відповідно 25 та 20 років), мінімальну пенсію з 1 жовтня 2017 р. установлено в розмірі 1452 грн (1373 грн – прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 79 грн), тому цей перерахунок їх не торкнеться.

Крім того, за ст. 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» почесні донори України мають право на надбавку до пенсії в розмірі 10% затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць збільшується з 1700 до 1777 грн. то розмір надбавки донорам буде переглянуто в сторону збільшення.

Залежно від розміру прожиткового мінімуму визначається також максимальний розмір пенсії. Законодавчо визначено, що максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім доплати до надбавок окремим катего­ріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Відповідно максимальний розмір пенсії зросте з 13730 до 14350 грн.

************************************************************************************************************

Про допомогу на оздоровлення

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оплату праці» умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – постанова № 1298).

На виконання п. 6 постанови № 1298 міністерства й інші центральні органи виконавчої влади розробили і затвердили конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності й специфіки їхньої роботи.

Відповідно до постанови № 1298 керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам цих установ, закладів та організацій матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік, за винятком матеріальної допомоги на поховання.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина станови­тиме не менш як 14 календарних днів.

У разі поділу щорічної відпустки на частини матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватися працівникові під час надання однієї (будь-якої частини щорічної відпустки за відповідний період роботи за заявою працівника.

Разом тим, під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається тільки одна матеріальна допомога, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік.

Отже, якщо працівник одержав допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, інша матеріальна допомога впродовж року йому  не може бути виплачена (можлива виплата допомоги на оздоровлення в розмірі 0,5 посадового окладу та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань також у розмірі 0,5 посадового окладу, що в цілому становить один посадовий оклад на рік).

Виняток становить матеріальна допомога на поховання, яка виплачується за потреби її виплати, незалежно від того, чи надавалася працівникові допомога на оздоровлення або інша матеріальна допомога. Розмір її визначається в межах наявних коштів.

************************************************************************************************************

Щодо преміювання державних службовців

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – постанова № 268)визначено умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування. зокрема додатком 55 до цієї постанови визначено посадові оклади службовців апарату (секретаріату) органів місцевого самоврядування.

Згідно із абзацом третім пп. «в» пп. 1 п. 2 постанови № 268 службовцям може встановлюватися надбавка за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років.

Відповідно до абзацу першого пп. 2 п. 2 постанови № 268 керівникам з 1 січня 2007 р. надано право у межах Фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці, преміювати працівників відповідно до їхнього особистого вкладу в загальні результати роботи. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання визначаються в положенні про преміювання відповідного органу (абзац другий пп. 2 п. 2 постанови № 268).

Положення про преміювання розробляється установами самостійно із зазначенням умов, критеріїв преміювання (депреміювання), розмірів премій, періодичності виплати премій (щомісячні, квартальні, за результатами півріччя) та премій, які виплачуються за виконання окремих доручень (одноразового характеру), до святкових, ювілейних дат (є одноразовими преміями) тощо.

Ураховуючи зазначене, преміювання службовців органів місцевого самоврядування проводиться керівником органу відповідно до положення про преміювання, затвердженого у відповідному органі та в межах фонду оплати праці.

***********************************************************************************************************

Врахування премії для обчислення середньої зарплати

Нарахування виплат за час щорічної відпустки провадять з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок).

За пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менш як один рік, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Згідно з пунктом 3 Порядку до складу виплат, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, враховуються: основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії, які не мають одноразового характеру, винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років, індексація тощо.

Порядком чітко визначено умови врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років для обчислення середньої заробітної плати. Такою умовою є їхнє нарахування в поточному році за попередній календарний рік (абзац другий п. З Порядку).

Якщо ця умова виконана, то винагороду за підсумками роботи за рік і вислугу років ураховують у середньому заробітку додаванням до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди.

Водночас Порядком не встановлено обов’язковості проведення перерахунку середньої заробітної плати, розрахованої і виплаченої до місяця виплати одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років.

Оскільки конкретні показники та умови нарахування премій установлюються в колективному договорі або положенні про преміювання, то перерахунок середньої заробітної плати за період до виплати цих винагород може визначатися підприємствами самостійно.

**********************************************************************************************************

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами

За статтею 2 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати.

У період відпустки працівник звільняється від виконання роботи, обумовленої трудовим договором, і повинен стати до виконання своїх посадових обов’язків після її закінчення в передбачений наказом строк.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та ускладнення пологів – 70) календарних днів після пологів починаючи з дня пологів.

Статтею 25 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» також передбачено, що за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі надається допомога по вагітності та пологах у вигляді матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Таким чином, виданий листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами є підставою для оформлення жінці оплачуваної відпустки. Тривалість такої відпустки обчислюється сумарно і становить не менш як 126 календарних днів починаючи з дати, визначеної лікарем у медичному висновку. При цьому чинним законодавством не передбачено підстав для залучення працівника до виконання своїх посадових обов’язків у період його тимчасової непрацездатності (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами).

 

*За матеріалами газети «Праця і зарплата» від 25 липня 2018 року №28 (1088)