Деякі питання законодавства

18.01.2019

logo

Кожний новий рік роботи бухгалтера починається з нових розрахункових показників. Адже від того залежить більшість розрахункових показників та пільгових норм в оподаткуванні. Це стосується в тому числі і розрахункових величин, що використовуються в діяльності профспілкової організації, та, які оновилися у зв’язку із збільшенням показників мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму за Законом України від 23.11.2018 р. № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629).

З 1 січня 2019 р. мінімальна заробітна плата відповідно до Закону № 2629 становить 4173 грн у місячному розмірі та 25,13 грн – у погодинному. З огляду на ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Якщо працівникові, який виконав місячну норму праці, нараховано заробітну плату в меншому розмірі, роботодавець має провести доплату до її рівня (крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці).

Для розрахункових показників з метою оподаткування застосовується прожитковий мінімум для працездатної особи, установлений Законом № 2629.

  • Навчання коштом будь-якої юридичної чи Фізичної особи (пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Не оподатковується вартість навчання, оплачена коштом роботодавця чи інших осіб у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку – не більша від трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – 12519 грн за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

  • Допомога на поховання (пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

а)    будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;

б)        роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію),- не оподатковуються в розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, – 5380 грн (2690 грн х 2).

  • Вартість путівок коштом роботодавця (абзац другий пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Не оподатковується вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, в тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, — 20865 грн.

  • Вартість дарунків (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Не оподатковується вартість дарунків, у тому числі працівникам (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їхня вартість не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) – 1043,25 грн.

 

  • Виплати та відшкодування профспілкою (пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Не оподатковується сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що проводяться за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки на користь члена такої професійної спілки впродовж року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, розрахованого згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, – 2690 грн.

*************************************************************************************************************

Щодо преміювання держслужбовців

 За частиною 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Частиною 3 ст. 50 Закону визначено такі види премій: за результатами щорічного оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна, які виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

На виконання абзацу другого ч. 5 ст. 52 Закону наказом Мінсоцполітики України від 13.06.2016 р. № 646, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.06.2016 р. за № 903/29033, затверджено Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів) (далі – Типове положення). Типове положення встановлює порядок визначення розмірів, нарахування та виплати премій державним службовцям державних органів, які обіймають посади державної служби категорій Б і В.

Згідно з пп. 2 п. 3 Типового положення державним службовцям може встановлюватися місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

Вид преміювання, передбаченого пп. 2 п. 3 Типового положення, визначає керівник державної служби в державному органі залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання (депреміювання) працівників визначаються в положенні про преміювання відповідного органу, яке розробляється ним самостійно.

*************************************************************************************************************

Про виплату компенсації за додаткову відпустку

Згідно зі статтею 58 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-УІІІ «Про державну службу» (далі – Закон), що набрав чинності з 1 травня 2016 р., за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцеві надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 270 (далі – Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.

Тобто, як і раніше, за новим Порядком виникнення в державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежить не від відпрацьованого в році часу, а лише від наявності відповідного стажу державної служби. Така відпустка надається не за відпрацьований робочий рік, а виключно після настання приведеної дати стажу державної служби.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому тривалість невикористаних додаткових відпусток за стаж державної служби за минулі роки має визначатися відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час.

Безпосередньо це передбачено також п. 8 і 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, згідно з якими стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється в порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. За державними службовцями, які відповідно до ст. 35 Закону України від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 3723) набули права на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено ст. 58 Закону, така тривалість додаткових відпусток зберігається і після набрання чинності Законом.

У подальшому тривалість відпустки за стаж державної служби має розраховуватися відповідно до норм чинного законодавства.

Під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки (п. 9 Порядку).

Під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, за відсутності спору про їхній розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 116 і 117 КЗпП).

*За матеріалами газети “Праця і Зарплата” від 16 січня 2019 року №2 (1110)