Щодо укладання трудового договору
За статтею 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці через укладання трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, у якому його строк, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:
– у разі організованого набору працівників;
– під час укладання трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
– під час укладання контракту;
– у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;
– у разі укладання трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);
– під час укладання трудового договору з фізичною особою;
– в інших випадках, передбачених законодавством України.
Під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладанні трудового договору.
Забороняється укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Також згідно зі ст. 48 КЗпП трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Крім цього, ст. 29 КЗпП передбачено, щодо початку роботи за укладеним трудовим договором власник абоуповноважений ним орган зобов’язаний:
– роз’яснити працівникові його права й обов’язки та поінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
– ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
– визначити працівникові робоче місце, забезпечити його потрібними для роботи засобами;
– проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Водночас відповідно до ст. 22 КЗпП забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Згідно з Конституцією України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг під час укладання, зміни та припинення трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Відповідно до ст. 25 КЗпП під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомості про їхню партійну і національну належність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачене законодавством.
*************************************************************************************************************
Про норму тривалості робочого часу
Кодекс Законів про Працю визначено нормальну та скорочену тривалість робочого часу. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Підприємства й організації під час укладання колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті.
Згідно зі ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють підчас канікул) – 24 год. на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють упродовж навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більш як 36 год. на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
*************************************************************************************************************
Щодо врахування премії за результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності держслужбовця під час нарахування середньої зарплати
Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постаноою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №100 (далі — Порядок № 100), до складу виплат, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, включаються: основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії, які не мають одноразового характеру, винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років, індексація тощо.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку додаванням до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік (абзац другий п. 3 Порядку № 100).
Тобто Порядком № 100 чітко визначено умови врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік для обчислення середньої заробітної плати. Такою умовою є її нарахування в поточному році за попередній календарний рік.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Мінсополітики України від 13.06.2016 р. № 646, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.06.2016 р. за № 903/29033, премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності виплачується не пізніше від терміну виплати заробітної плати за місяць, у якому затверджено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності, але не пізніше від грудня року, в якому провадиться оцінювання службової діяльності.
Отже, умова, передбачена абзацом другим п. 3 Порядку № 100 не може бути виконана, оскільки премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності може бути нарахована лише в поточному році за поточний рік.
Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації проводиться відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).
Отже, під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця враховується заробітна плата, нарахована за розрахунковий період, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
*************************************************************************************************************
Про порядок врахування премії при розрахунку середньої зарплати за останні два календарних місяці, якщо працівник не відпрацював всі робочі дні в розрахунковому періоді
За пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. № 100 (далі – Порядок), премії враховуються в заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, для обчислення середньої заробітної плати за останні два календарних місяці включаються в заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьоване неповністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарних місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.
Тобто, якщо премія у звітному місяці виплачується за попередній місяць, а число робочих днів розрахункового періоду відпрацьоване неповністю, то премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді (впродовж двох розрахункових місяців).
Якщо премії виплачуються місяць у місяць, то вони вже обчислені пропорційно до відпрацьованого часу і мають включатися в середній заробіток у фактично нарахованому розмірі.
При цьому відповідно до ч. 3 п. 3 Порядку всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані.
*************************************************************************************************************
Про тривалість додаткової відпустки держслужбовця
Згідно зі статтею 57 Закону України «Про державну службу» за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцеві надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 270 (далі – Порядок).
Пунктом 3 Порядку передбачено, що додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
Тобто виникнення в державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежить не від відпрацьованого в році часу, а лише від наявності відповідного стажу державної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229, до стажу державної служби зараховується також час перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а якщо дитина потребує домашнього догляду – у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Згідно з пунктом 11 Порядку додаткова відпустка не надається державному службовцю за час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати.
Таким чином, за період перебування у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (шести років – за наявності медичного висновку про потребу дитини в домашньому догляді) додаткова відпустка за стаж державної служби не надається. Після виходу на роботу державний службовець матиме право на додаткову відпустку за відповідний стаж служби з урахуванням зазначеного періоду.
Слід зазначити, що додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток (п. 4 Порядку).
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівником утрачається право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їхнього невикористання, а тому, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за кілька попередніх років, то він має право їх використати, а в разі звільнення йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток (ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
*************************************************************************************************************
Щодо нарахування єдиного внеску на зарплату працюючого пенсіонера
Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами; фізичні особи – підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.
Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.
До таких виплат застосовується ставка — 22%.
Отже, пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.
Така норма зазначена п. 1 ч. 1 ст. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.
*За матеріалами газети “Праця і Зарплата” від 04 вересня 2019 року №4 (4).