Чергове оновлення рубрики “Актуально”

07.02.2022

logo

Скільки відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати?

Відповідно до статті 128 Кодексу законів про працю України,  при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законодавством (при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином; у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами) — 50% заробітної плати.

Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

Працівник захворів у день відсторонення від роботи: як оформити?

У разі встановлення відносно працівників підприємств, установи, організації, включених до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 4 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» (далі — Наказ № 2153), фактів, що свідчать про їх відмову або ухилення від обов’язкового проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відсутності у них абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, підтверджених належно оформленим документом, з дня набрання чинності Наказом № 2153 роботодавцю доцільно невідкладно здійснити заходи, спрямовані на відсторонення таких працівників від роботи.

Відсторонення від роботи працівників слід оформити відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким ознайомити працівників під підпис не пізніше дня, що передує дню початку відсторонення від роботи. З огляду на викладене, якщо період тимчасової непрацездатності працівника розпочався до дати набрання чинності Наказом № 2153, на нашу думку, не вбачається підстав для відсторонення такого працівника від роботи. Водночас у разі відмови або ухилення працівника від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 він має бути відсторонений від роботи датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності. У випадку, якщо період тимчасової непрацездатності працівника, який підлягає обов’язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 і відмовляється або ухиляється від нього, розпочався у день початку відсторонення від роботи, вважаємо, що такий працівник має бути відсторонений від роботи за умови ознайомлення з відповідним наказом (розпорядженням). З питань виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням пропонуємо звернутися до Міністерства соціальної політики України.

Підприємство змінило назву: чи потрібна позачергова атестація робочих місць за умовами праці?

Наразі законодавством чітко не врегульовано питання необхідності проведення позачергової атестації робочих місць за умовами праці при зміні найменування суб’єкта господарювання, зміни власника суб’єкта господарювання або його структурного підрозділу (зокрема такі обставини можуть докорінно змінити умови та характер праці).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Які зміни в трудовому законодавстві для громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи?

1 січня 2022 року набувають чинності зміни до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Змінами передбачається, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності — 6000 гривень; для II групи інвалідності — 4800 гривень; для III групи інвалідності — 3700 гривень; для дітей з інвалідністю —3700 гривень.

За інформацією Міністерства соціальної політики з 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали першу групу інвалідності становитимуть не меншими за 14,6 тис. грн, для другої — 9,5 тис. грн, для третьої — 7 тис. грн.

Про тривалість перерви для відпочинку та харчування на підприємствах

Відповідно до вимог статті 66 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. При цьому час початку i закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, тобто на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок i місце приймання їжі встановлюються власником aбo уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (частина четверта ст. 66 КЗпП).

Крім того, статтею 7 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори та угоди» законодавчо визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих трудових, соціально-економічних відносин, у тому числі режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: як нараховується ЄСВ?

Частиною 5 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Працівник тимчасово відсутній: як правильно оформити виконання його обов’язків?

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника, — роз’яснює головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Ганна Царенко.

Якщо посадовою інструкцією працівника передбачено виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати. Роботу тимчасово відсутнього працівника покладають на працівників, які мають відповідну професійну підготовку та певну освіту, необхідну для виконання такої роботи.

Посада, за якою відбувається виконання обов’язків, має бути передбачена штатним розписом, але зайнята тимчасово відсутнім працівником. Тобто виконання обов’язків покладається на час відсутності основного працівника, який обіймає цю посаду, тоді як суміщення встановлюється лише за вакантною посадою.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника і на підставі наказу. У ньому можна визначити перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник.

За виконання обов’язків працівнику провадиться доплата. Її розмір установлюється на умовах, передбачених колективним договором. Але слід пам’ятати про обмеження, встановлені законодавством щодо окремих категорій працівників.

Розмір доплати залежить від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт та ступеня використання робочого часу, який визначає керівник підприємства в наказі про покладення на працівника обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Тобто працівник отримує заробітну плату у вигляді окладу (тарифної ставки) за посадою, яку обіймає, та доплату — за наказом про виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в табелі обліку використання робочого часу не відображається, оскільки здійснюється протягом робочого часу поряд із виконанням обов’язків за основною посадою. Записи про виконання таких обов’язків до трудової книжки та особової картки № П-2 також не вносяться.

Виконання обов’язків іншим працівником припиняється в день виходу на роботу працівника, обов’язки якого виконувалися. Окремий наказ про припинення виконання обов’язків не видається.

*Джерело: https://www.kadrovik.ua/