Коли та як неповна зайнятість впливає на суму відпускних

04.02.2021

logo

Мінекономіки у листі від 5 січня 2021 року № 4709-06/235-07 надало два актуальні роз’яснення щодо застосування положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100) затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100.

По-перше, відповідно до частини першої статті 56 КЗпП за угодою між працівником і власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Згідно з частини третьої статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тобто робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення тривалості їх щорічної відпустки.

Оплата праці за роботу на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня.

Водночас у випадках коли працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, обчислення середньої заробітної плати провадиться на загальних умовах без урахування абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100.

По-друге, інформує Мінекономіки, відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що у випадку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Водночас, якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то, на думку Мінекономіки, при визначенні середньомісячного числа робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Джерело: https://www.kadrovik.ua/novyny/minekonomiky-poyasnylo-koly-nepovna-zaynyatist-vplyvaye-na-sumu-vidpusknyh