У разі настання нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити територіальний орган Держпраці з використанням засобів зв’язку, а також не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення про нещасний випадок на паперовому носії.

Держпраці провадить свою діяльність згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17 квітня 2019 року № 337 (далі — Порядок).

 Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку, а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства.

Повідомлення про нещасний випадок надається:

• територіальному органові Держпраці;
• робочому органові Фонду;
• керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне
• захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок – керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки –
• уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
• органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

• місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
• органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню;
• органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки;
• випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
• гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
• нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися,
• ліквідовано без правонаступника;
• нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
• випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом,
• фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
• нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Підставою для проведення спеціального розслідування є повідомлення від роботодавця про нещасний випадок та настання одного з вищезазначених пунктів.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.

Також роботодавцям треба пам’ятати, що за порушення термінів повідомлення про нещасний випадок передбачена адміністративна відповідальність.

*Джерело: https://www.kadrovik.ua/novyny/neshhasnyj-vypadok-na-vyrobnytstvi-poryadok-informuvannya-derzhpratsi