Чи застосовується спрощений режим регулювання для працівників бюджетних установ?

Відповідно до статті 49-5 Кодексу законів про працю України положення глави ІІІ-Б Кодексу законів про працю України «Спрощений режим регулювання трудових відносин» не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками й роботодавцями, які є юридичними особами публічного права.

Кого можна вважати безробітним?

Безробітний громадянин — це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерел існування та яка готова й здатна приступити до роботи.

Але, не маючи офіційного статусу безробітного, громадянин не має права отримувати відповідну матеріальну й соціальну підтримку, що передбачено статтею 44 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення».

Отже, щоб офіційно отримати статус безробітного, необхідно зареєструватись у службі зайнятості. Для тих, хто перебуває на тимчасово окупованій території, це можливо зробити за допомогою чат-боту Державної служби зайнятості або через онлайн-анкету.

Чи поширюються мінімальні державні гарантії в оплаті праці на працівників при спрощеному режимі регулювання?

В умовах спрощеного режиму розмір заробітної плати визначається трудовим договором із урахуванням установленого законом мінімального рівня оплати праці (стаття 115 Кодексу законів про працю України).

Які особливості обміну документами, організації кадрового діловодства й архівного зберігання кадрових документів у роботодавця?

З 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан. Особливості трудових відносин працівників у період дії воєнного стану визначені Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136). Зокрема, статтею 7 Закону № 2136 урегульовано питання обміну документами, організації кадрового діловодства й архівного зберігання кадрових документів у роботодавця на час воєнного стану.

У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок й архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій роботодавець визначає самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи й обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень й інших документів із питань трудових відносин і про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем і працівником.

Водночас із метою уникнення надалі непорозумінь і суперечностей рекомендовано сторонам перед початком використання альтернативних способів комунікації зафіксувати факт домовленості про використання в трудових відносинах відповідних засобів електронної комунікації.

 

Роботодавець порушує строки виплати зарплати при спрощеному режимі регулювання: яка відповідальність?

Однією з істотних умов трудового договору при спрощеному режимі регулювання трудових відносин є відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, що передбачає визначення в трудовому договорі розміру компенсації в процентному відношенні до розміру заробітної плати (тарифної ставки або окладу (посадового окладу), яка сплачується роботодавцем працівнику за кожний день затримки виплати заробітної плати. За відсутності в трудовому договорі відповідних положень про відповідальність роботодавця застосовуються норми законодавства про працю, визначені Кодексом законів про працю України та Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини під час воєнного стану

Особі, яка усиновила дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя — одному з них на їхній розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше як три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (стаття 18-1 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки»).

У період дії воєнного стану змін до законодавства в частині надання відпустки у зв’язку з усиновленням дитини не відбувалося.

 

Який розмір ЄСВ треба буде сплачувати з 1 жовтня?

Відповідно до статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22 %.

Якщо працівник — сумісник, то 22 % ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.

У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41 % до фактичної суми нарахованої зарплати.

З 1 жовтня 2022 року згідно із Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (зі змінами) розмір мінімальної зарплати становитиме:

• у місячному розмірі — 6700 грн (тобто на 200 грн більше, ніж було встановлено з 1 січня — 6500 грн);
• у погодинному розмірі — 40,46 грн (тобто на 1 грн і 20 копійок більше, ніж було з 1 січня 2022 року — 39,26 грн).

Тож із 1 жовтня 2022 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не є особою з інвалідністю, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче за 1474 гривень.

Для фізичних осіб підприємців на загальній і спрощеній системі оподаткування, для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і для членів фермерського господарства мінімальний страховий внесок за місяць із 1 жовтня 2022 року також становитиме 1474 грн, за квартал — 4422 гривні.

Також звертаємо увагу, що зміниться і максимальна база нарахування ЄСВ.

Згідно з нормами Закону № 2464 максимальна база нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином із 1 жовтня максимальна база нарахування єдиного внеску буде дорівнювати 100 500 гривень (з 1 січня до 30 вересня 2022 року — 97 500 гривень).

Слід зазначити, що ФОП й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців.

Однак це право не позбавляє права платників ЄСВ добровільно сплачувати ЄСВ за себе й зазначати суми такого ЄСВ у декларації з метою отримання страхового стажу.

За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/