Додаткові підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану
1 жовтня набув чинності Закон України від 20 вересня 2022 року № 2599-IX «Про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо додаткової підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану».
Закон набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Установлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану шляхом унесення змін до підпункту «г» пункту 2 частині 4 статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок та військову службу», а саме додано категорію сімейних обставин для звільнення з військової служби під час воєнного стану — перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Заробітна плата при спрощеному режимі регулювання трудових відносин
В умовах спрощеного режиму заробітну плату виплачують працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (стаття 49-7 Кодексу законів про працю України).
Що робити, коли мобілізують зареєстрованого безробітного?
Громадянам, які були мобілізовані до лав армії України, зберігають робоче місце й посаду. Однак, якщо людина мала статус безробітного — її знімають із реєстрації в центрі зайнятості. Адже згідно із чинним законодавством українці, які проходять військову службу, належать до зайнятого населення. Саме тому реєстрація в службі зайнятості припиняється.
Чому мобілізованого знімають із реєстрації в службі зайнятості?
Така норма передбачена тому, що під час мобілізації громадяни не можуть шукати роботу й відвідувати центр зайнятості. Тож після надання зареєстрованим безробітним мобілізаційних розпоряджень, повісток або розпоряджень військових комісарів, фахівець центру зайнятості приймає рішення про припинення реєстрації безробітного, припинення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям.
Також варто зазначити, що українцям, які проходять військову службу, виплачується грошове забезпечення. Вони є платниками податків, а отже є застрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема на випадок безробіття.
Що робити після звільнення з армії?
Після закінчення військової служби громадянин у разі потреби може знову звернутися до центру зайнятості й отримати статус безробітного. Рішення про призначення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям і її розмір прийматиметься відповідно до законодавства.
Чи можна тимчасово призупинити простій, якщо потрібно відновити роботу
Ні!
Відповідно статті 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Законодавством не передбачено процедури тимчасового призупинення простою. Якщо виникла потреба у відновленні роботи окремими працівниками, то організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи, відновилися.
Таким чином, необхідно видати окремий наказ щодо припинення простою для таких працівників у зв’язку з виробничою необхідністю виконання ними трудових обов’язків.
Вихід працівників на роботу на декілька днів чи годин під час простою не відповідає умовам статті 34 КЗпП.
Поважні причини неприбуття до військкомату: які зміни вніс Уряд
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори.
Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1108 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 673» набула чинності 5 жовтня.
Згідно з унесеними змінами поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються:
- смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;
- хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
- здійснення стосовно військовозобов’язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття;
- потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори й стала перешкодою своєчасному прибуттю;
- складання державних іспитів у закладах вищої освіти.
За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/