Чи може роботодавець відмовити у наданні щорічної відпустки працівнику протягом двох років підряд?
Роботодавець у період дії воєнного стану може відмовити у наданні працівнику відпустки протягом двох років підряд, але у випадках, коли працівник працює на об`єкті критичної інфраструктури.
Умовами частини першої статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Перелік об`єктів, що належать до критичної інфраструктури, визначені Законом України від 16 листопада 2021 року № 1882-ІХ «Про критичну інфраструктуру».
Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (ст. 80 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Як має бути оформлена копія наказу про звільнення працівника?
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 липня 2015 № 1000/5 копія документа — це документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках — деяких його зовнішніх ознак.
Порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.
Копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки підприємства або відповідного структурного підрозділу підприємства.
Який потрібно мати стаж для отримання пенсії з інвалідності?
Згідно з статтею 30 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058) передбачається призначення пенсії з інвалідності у випадку настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу.
Залежно від ступеня втрати працездатності, існує три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, а також термін, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи відповідно до законодавства (ст. 31 Закону № 1058).
Крім того, пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли саме сталася інвалідність — чи це було в період роботи, до влаштування на роботу, чи після припинення роботи (ст. 30 Закону № 1058).
Обов’язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами закону, що набрав чинності від 1 жовтня 2011 року, є наявність страхового стажу від одного до 15 років — залежно від віку та групи інвалідності (ст. 32 Закону № 1058).
Згідно зі статтею 33 Закону № 1058 розмір пенсії з інвалідності призначається в таких розмірах:
- особам з інвалідністю І групи — 100% пенсії за віком,
- особам з інвалідністю ІІ групи — 90% пенсії за віком,
- особам з інвалідністю ІІІ групи — 50% пенсії за віком.
Чи оплачується листок непрацездатності, якщо працівник захворів під час перебування у щорічній відпустці?
Згідно зі статтею 78 Кодексу законів про працю України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються.
Якщо під час перебування в щорічній відпустці працівник захворів і в нього є документальне підтвердження — листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або шляхом перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка.
Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.
Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.
Відповідно до абзацу третього частини 2 статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Як відновити втрачене пенсійне посвідчення?
Громадяни України можуть замінити своє пенсійне посвідчення у разі його втрати.
Також підставами для видачі нового посвідчення є:
- якщо старе посвідчення стало непридатним для використання;
- у разі втрати посвідчення;
- у випадку призначення іншого виду пенсії.
- у разі зміни обставини здійснення опіки та піклування.
Як українцям замінити пенсійне посвідчення?
Для цього слід подати в сервісний центр ПФУ відповідну заяву та такі документи:
- документ, що посвідчує особу/повноваження особи як представника;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП і мають відповідну відмітку в паспорті;
- фото;
- зразок підпису (для електронного пенсійного посвідчення).
Нове пенсійне посвідчення можна отримати в зазначеному в заяві сервісному центрі ПФУ. У разі отримання електронного пенсійного посвідчення — у зазначеному в заяві відділенні банку.
Яка максимальна тривалість робочого часу неповнолітнього працівника?
Неповнолітні особи у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.
Для неповнолітніх осіб встановлюється скорочений робочий час:
- 16–18 років — до 36 годин на тиждень;
- 15–16 років — до 24 годин на тиждень;
- учні 14–15 років (під час канікул) — до 24 годин на тиждень.
Якщо на підприємстві працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:
- 16–18 років — до 18 годин на тиждень;
- 15–16 років — до 12 годин на тиждень.
Чи можна користуватись послугами центру зайнятості не за місцем реєстрації?
Так, можна.
Незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування для отримання соціальних послуг з працевлаштування особа може звернутися до будь-якого центру зайнятості особисто або за допомогою порталу «Дія».
Облік осіб, які шукають роботу, ведеться будь-яким обраним ними центром зайнятості незалежно від наявності або відсутності задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Це питання врегульовано пунктом 3 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446.
Довідково: Статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Такий статус надається у день подання відповідної заяви до центру зайнятості.
За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/