У яких випадках слід обов’язково укладати трудовий договір у письмовій формі
Додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим у разі:
- організованого набору працівників;
- укладення трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
- укладення контракту;
- якщо працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
- укладення трудового договору з неповнолітнім;
- укладення трудового договору з фізичною особою;
- укладення трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
- укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Про проведення стажування
Право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах всіх форм власності, виду діяльності та господарювання, у вільний від навчання час мають здобувачі освіти закладів фахової передвищої та вищої освіти, здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» і продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є ситуація, коли виникає потреба у:
- професійній підготовці;
- перепідготовці;
- підвищенні кваліфікації зареєстрованих безробітних.
У всіх інших випадках роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) з урахуванням вимог статті 2 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, під час укладення трудового договору за угодою сторін може бути встановлено випробування. Відповідно до статті 26 КЗпП, умова про випробування має бути вказана в наказі (розпорядженні) про прийняття працівника на роботу. В період випробування на працівника поширюються всі вимоги законодавства про працю.
Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні особі з інвалідністю?
Для працевлаштування особі з інвалідністю необхідно надати роботодавцю такі документи:
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
– трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб;
– документ про освіту;
– довідку медико-соціальної експертної комісії;
– виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
– індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.
З 1 січня збільшується розмір мінімальної заробітної плати
Верховна Рада України 9 листопада 2023 року прийняла у другому читанні і в цілому проєкт Закону про Державний бюджет України на 2024 рік (№ 10000).
Нагадаємо, що законопроєктом передбачено збільшення мінімальної заробітної плати у 2024 році.
Мінімальна заробітна плата становитиме:
- у місячному розмірі з 1 січня — 7100 гривень, з 1 квітня — 8000 гривень;
- у погодинному розмірі з 1 січня — 42, 6 грн, з 1 квітня — 48 грн.
Прожитковий мінімум у 2024 році становитиме:
- для дітей до 6-ти років — 2563 грн;
- для дітей від 6 до 18 років — 3196 грн;
- для працездатних осіб — 3028 грн
- для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн.
Про права працівників, які зазнали утисків на роботі
Працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов’язків, відповідно до положень статті 5-1 Кодекс законів про працю України, гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення за захистом своїх прав.
У разі вчинення мобінгу працівник має право:
- звернутись зі скаргою до управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
- звернутись з позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі);
- отримати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування, факт якої підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили;
- у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили;
- на відшкодування роботодавцем моральної шкоди у разі, якщо порушено законні права працівника, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Тимчасову непрацездатність до 5 днів можна відкрити дистанційно — із симптомами COVID-19, грипу або ГРВІ
На період дії воєнного стану повертається можливість пацієнтам з симптомами COVID-19, грипу або ГРВІ оформлювати тимчасову непрацездатність дистанційно, як це було під час пандемії.
Нагадаємо, що в цей період для мінімізації контактів була встановлена норма, що дозволяла лікарю формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність без особистого прийому, на підставі віддаленого зв’язку з пацієнтом і вказаних ним симптомів.
Беручи їх до уваги, лікар мав право відкрити медичний висновок про тимчасову непрацездатність («лікарняний») на період до 5 календарних днів.
«Відтепер норма дистанційної виписки медичних висновків про тимчасову непрацездатність повертається і діятиме на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення. Це означає, що у разі наявності симптомів COVID-19, грипу або ГРВІ пацієнт має змогу звернутися до лікаря дистанційно за допомогою засобів телефонного зв’язку, інтернет-телефонії або засобів телемедичного зв’язку, а лікар на підставі звернення та опитування пацієнта відкриє медичний висновок про тимчасову непрацездатність на період 5 календарних днів», — говорить заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.
Для призначення лікування лікар може також дистанційно виписати електронний рецепт. Нагадаємо, що навіть перший електронний рецепт відтепер можна отримати без особистого прийому.
При цьому ж у разі, якщо дію медвисновку про тимчасову непрацездатність потрібно буде продовжити на період понад 5 календарних днів, пацієнт обов’язково повинен буде з’явитися на особистий прийом до лікаря.
МОЗ впроваджує зміни для спрощення взаємодії пацієнта з лікарем і мінімізації проявів самолікування.
Від чого залежить розмір виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі у відсотковому розмірі середньої заробітної плати, який залежить від страхового стажу:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.
Крім цього, якщо працівник протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мав страховий стаж менше шести місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати.
За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/