Продовження рубрики “Актуально”

08.02.2024

Чи може роботодавець звільнити працівника за невідповідність посаді

Під час укладення трудового договору працівнику може встановлюватись випробувальний термін з метою перевірки його відповідності роботі, яка доручається. Згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Упродовж випробувального терміну оцінюється відповідність працівника роботі або посаді.

У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

Розірвання трудового договору у такому випадку здійснюється на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП.

У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці чи скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, поза межами випробувального терміну можливо на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП. В цьому випадку підставою для звільнення можуть стати нові обставини, які були відсутні на час укладення трудового договору або випробувального терміну.

Звільнення з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Коли особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні

Згідно зі статтею 17 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається.

Винятком є випадки, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я такої особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб чи продовження трудової діяльності або зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.

 

Про оформлення трудової книжки вперше

Трудова книжка оформлюється за першим місцем роботи. Для цього працівник подає власнику або уповноваженому органу (особі, відповідальній за ведення трудових книжок) паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться не пізніше 5 днів після прийняття працівника на роботу.

З 2021 року в Україні використовуються електронні трудові книжки як цифрові аналоги паперових. Проте працівники, які хочуть отримувати відомості про трудову діяльність саме в паперовій формі, зможуть і надалі користуватися такою можливістю.

 

 

Чи допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного із батьків чи особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Слід зауважити, що статтею 188 Кодекс законів про працю України встановлено загальне правило щодо заборони прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Водночас у цій же правовій нормі передбачено, як виняток, можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років, але лише за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Також для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків чи особи, що його замінює.

Як військовозобов’язаному працівнику відновити вкрадений військовий квиток?

У Правилах військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487) зазначено, що призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.

А в Положенні «Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу» та Положенні «Про військовий квиток офіцера запасу», затверджених Указом Президента від 30 грудня 2016 року № 582/2016, сказано, що військовослужбовці (військовозобов’язані, резервісти) / офіцери запасу зобов’язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін.

Видання військового квитка повторно

Повторно військовий квиток може бути видано військовослужбовцю (військовозобов’язаному, резервісту) / офіцеру запасу за рішенням керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (керівника відповідного підрозділу Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України, який відповідає за стан військового обліку), на підставі особистого рапорту (заяви) військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста)/ офіцера у випадках:

  • непридатності військового квитка для дальшого користування;
  • знищення військового квитка під час стихійного лиха;
  • втрати або викрадення військового квитка;
  • зміни прізвища, імені та по батькові військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста)/ офіцера запасу.

Куди та з якими документами звернутись військовозобов’язаному для повторного отримання військового квитка

Військовозобов’язаний працівник, у якого вкрали військовий квиток, повинен звернутися до керівника відповідного ТЦК та СП (керівника відповідного підрозділу Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України) із заявою про повторну видачу військового квитка, в якій необхідно пояснити і обставити втрати документа.

Окрім цього, у випадку викрадення військового квитка, до заяви додаються такі документи:

  • паспорт громадянина України/РНОКПП (їх копії);
  • фото 3 х 4;
  • копія військового квитка, який треба відновити (за наявності);
  • документ з відділу поліції (довідку), що підтверджує прийняття і реєстрацію заяви про втрату військового квитка;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
  • публікація оголошення в ЗМІ про втрату документа із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, серії та номера з позначкою «вважати не дійсним» (за можливості).

Отже, бачимо, що в разі викрадення у військовозобов’язаного військового квитка йому варто спочатку звернутися до поліції та подати оголошення в ЗМІ про втрату документа, а вже після цього його відновлювати.

Протягом якого часу повторно видають військовий квиток?

Точні строки для відновлення військового квитка відсутні. Але зазвичай документ видають орієнтовно за 7 – 10 днів, хоча все залежить від завантаженості ТЦК та СП.

Щодо порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки

Обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок).

Якщо працівник отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31 грудня 2023, розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Таким чином, в розрахунок включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.

Заробітна плата, нарахована працівнику у 2023 році (за фактично відпрацьований час з 1 січня або з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку), ділиться на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Отримана середньоденна заробітна плата множиться на кількість днів відпустки, що підлягають оплаті.

При цьому обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки працівнику за 2024 рік (на які він набув право після 31 грудня 2023 року) проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Тобто щодо компенсації за невикористані відпустки, право на які було набуто до 31 грудня 2023 року (включно), застосовуємо новий підхід, а щодо компенсації за відпустки починаючи з 01 січня 2024 – старий підхід.

Отже, при звільнені працівника у 2024 році для розрахунку компенсації за невикористані відпустки роботодавець має обчислювати дві середні заробітні плати. Та й саму компенсацію ділити на дві частини: компенсація за відпустки, права на які набуті до 31 грудня 2023 року та після цієї дати.

Чи зараховується до стажу період догляду за особою з інвалідністю I групи

Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058) передбачено зарахування за певних умов до страхового стажу періодів догляду, зокрема за особою з інвалідністю I групи.

Період догляду зараховується до страхового стажу, якщо людина, яка здійснювала догляд:

  • є працездатною (не досягла пенсійного віку та не є особою з інвалідністю);
  • не працювала в такий період;
  • отримувала в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Важливо! При дотриманні зазначених умов період догляду, який мав місце після 01 січня 2004 року, враховується до страхового стажу людини, оскільки згідно зі статтею 11 Закону № 1058 у цей період вона є застрахованою особою. Страхувальником для неї є відповідний орган соціального захисту населення, що виплачує їй допомогу, надбавку або компенсацію (ст. 14 Закону № 1058).

 

*За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/