Продовження рубрики “Актуально”

20.06.2022

Чи є правомірною дистанційна робота під час простою?

Закон визначає, що простій – це зупинення роботи, викликане невідворотною силою, відсутністю організаційних або технічних умов, для виконання роботи або іншими обставинами.

Час простою, який виник не з вини працівника, оплачується частково, але не менш як 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

Під час простою працівник не виконує обовʼязки, визначені трудовим договором!

Роботодавець може визначити, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці. В такому разі працівники перебувають на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але посадові обовʼязки вони не виконують.

У тому випадку, якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обовʼязки, незалежно від того чи виконує він їх в межах чи за межами адміністративної будівлі роботодавця — така робота підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці.

 

Відпустка по догляду за дитиною у період воєнного стану

Закон забезпечує рівні можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов’язками. Кожен з батьків, які мають двох і більше дітей до 15 років, або дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, може взяти до 10 днів щорічної додаткової відпустки по догляду за дитиною.

Проте скористатися нею може тільки один з батьків (хто саме — батьки обирають самостійно).

Рішення про надання такої відпустки роботодавець приймає з урахуванням наданих документів, що підтверджують, що другому з батьків така соціальна відпустка не надавалася.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Отже, і в період дії воєнного стану працівники мають право скористатися додатковою відпусткою на дітей, якщо на них не поширюються обмеження, пов’язані із воєнним станом в Україні.

 

На підприємстві запроваджений простій із оплатою у розмірі 2/3 посадового окладу. Як платити працівникам, які проходять службу у ЗСУ?

Незалежно від запровадження на підприємстві простою, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (стаття 119 КЗпП України).

 

Чи дає період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану право на щорічну відпустку?

Так, дає.

Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема, час, коли:

1) працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);

2) такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 ЗаконуУкраїни «Про відпустки».

Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік. Разом з тим, особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки. Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану, надається відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» і включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.

 

Чи може працівник, який отримав статус біженця в іншій країні, продовжувати перебувати в трудових відносинах з підприємством? Чи обов’язково такого працівника звільняти?

Законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

У випадку, якщо робота може виконуватися дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

Якщо з працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності, за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

За матеріалами сайту Держпраці