Чи можна відкликати працівника з відпустки без збереження заробітної плати?
Ні! Не можна!
Чинним законодавством, а саме: статтею 79 Кодексу законів про працю України та статтею 12 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» встановлено, що відкликати працівника з відпустки можна лише тоді, коли йому надано щорічну відпустку.
Відкликання працівника з інших видів відпусток не передбачено законодавством.
Тож, якщо працівнику було надано відпустку без збереження заробітної плати, відкликати його з такої відпустки не можна.
Які особливості звільнення працівника за угодою сторін?
Між працівником і роботодавцем має бути досягнуто згоди щодо звільнення.
Угода сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП) є однією з найпоширеніших підстав припинення трудового договору. Ініціювати припинення трудового договору за цією підставою може як працівник, так і роботодавець. Наприклад, працівник може ініціювати звільнення поданням роботодавцеві відповідної заяви, а роботодавець — через направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін. Ініціатива щодо звільнення може бути висловлена й усно, оскільки законодавством не передбачено обов’язкового оформлення відповідного письмового документа.
Отже, основною умовою звільнення з роботи за угодою сторін є домовленість між працівником і роботодавцем, яку доречно зафіксувати документально. Найбільш ефективним є фіксування згоди сторін в окремій письмовій угоді про припинення трудового договору.
У наказі про звільнення за угодою сторін, зокрема, зазначають:
- підставу звільнення з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП;
- дату звільнення, про яку домовилися сторони.
Працівника ознайомлюють із наказом під підпис.
Слід зауважити, що в разі припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП законодавець не вимагає особливих процедур, таких як попередження про звільнення, виплата вихідної допомоги, 2-тижневе відпрацювання.
Чи може працівник, який працює дистанційно, виконувати свої трудові обов’язки за кордоном?
Відповідно до частини першої статті 60-2 Кодексу законів про працю України дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
При цьому законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни й має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата заробітної плати відповідно до умов, установлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час).
У табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час.
Умови для розірвання трудового договору з нефіксованим робочим часом
Підстави для припинення трудових відносин визначені статтями 36, 38, 39, 40 і 41 Кодексу законів про працю України, а також у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть установлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані зі здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Які документи потрібні держслужбовцям для виїзду за кордон?
У разі виїзду з України військовозобов’язаних, заброньованих на період мобілізації та на воєнний час такі особи, крім документів, зазначених у статті 2 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», мають також надати:
1) У відрядження:
- документи, що підтверджують службове відрядження (постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану»);
- посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 1995 року № 493-р) або витяг із наказу Міністерства економіки України (згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану»).
2) У відпустку:
- документи, що підтверджують відпустку;
- посвідчення про відстрочку від призову й повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 1995 року № 493-р).
Які є вимоги щодо оформлення трудових відносин із неповнолітніми?
Під час оформлення неповнолітніх на роботу потрібно дотримуватися таких правил:
1) оформлення трудового договору тільки в письмовій формі;
2) довідка про відсутність медичних протипоказань;
3) проведення щорічного медичного обстеження до досягнення 21 року;
4) спеціальний облік із зазначенням дати народження;
5) тривалість щорічної відпустки 31 день (роботодавець у період дії воєнного стану може обмежити до 24 днів). Відпустка надається в будь-який зручний для неповнолітнього працівника час.
Чи може роботодавець з усіма працівниками укладати трудові договори з нефіксованим робочим часом
Ні, кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Якщо в нього працює менше ніж 10 працівників, він може укладати не більше як один трудовий договір із нефіксованим робочим часом.
За матеріалами порталу https://www.kadrovik.ua/