Всі працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті, що працюють за трудовим договором у фізосіб, мають право на відпустку, яке закріплене у Законі України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та КЗпП. Тривалість всіх видів відпусток обчислюють в календарних днях і відлік стартує з першого дня роботи. Тож щорічно у працівника набігає стаж роботи, що дає право на відпустку, а значить і календарні дні (далі — к.дн) відпустки, котрі той може взяти за правилами, визначеними законодавством. Але, попри те, що щорічно роботодавці та працівники у графіку відпусток узгоджують її дати та тривалість, життя та робочий процес вносять свої корективи. Тому у більшості працівників завжди залишаються невикористані дні відпустки, котрі варто компенсувати грішми у випадку звільнення працівника. Саме про це й детально розповімо.
Компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадках, передбачених ст. 24 Закону про відпустки, в якій викладено чотири таких випадки:
- При звільненні працівникайому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей).
- При переведенні працівникана роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
- За бажанням працівника частину щорічної відпустки можуть замінити грошовою компенсацією.Обов’язкова умова — тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
- У разі смерті працівника грошову компенсаціюза не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачують спадкоємцям.
Кому і які види відпусток не компенсують при звільненні
По-перше, особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).
По-друге, компенсацію при звільненні не виплатять за невикористані:
– додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
– творчі відпустки;
– відпустки для підготовки та участі в змаганнях;
– чорнобильські відпустки;
– додаткові відпустки учасникам бойових дій.
Як розраховують кількість днів невикористаної відпустки, за які виплачують грошову компенсацію при звільненні
Алгоритм підрахунку залежить від виду відпустки. А їх по суті дві: або щорічна (основна чи додаткова) або ж додаткова відпустка на дітей. Проте зважайте, що за кожним видом відпусток, які підлягають компенсації при звільненні, розрахунок невикористаних днів провадиться окремо (див. лист Мінсоцполітики від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11).
Щорічні відпустки.
Обчислення ведуться за кожен відпрацьований робочий рік. Адже саме за нього працівник мав би скористатись щорічною відпусткою повної тривалості, яка для нього встановлена законодавством. Стаж для їх надання рахується за правилами ст. 9 Закону про відпустки.
Крок 1.Обчислюємо в календарних днях стаж, що надає право на щорічну відпустку за останній відпрацьований рік (відлік стартує щороку із дати прийняття на роботу та звершується днем звільнення).
Враховуємо, що святкові та неробочі дні (наведені у ст. 73 КЗпП) під час визначення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки на дітей, не враховують.
Крок 2. Залежно від категорії до якої відносять працівника, обираємо тривалість його щорічної основної або додаткової відпустки. Як правило, переважна більшість працівників має право на щорічну основну відпустку 24 к.дн.
Крок 3. Розраховуємо кількість к.дн відпустки, які припали на останній відпрацьований рік (для тих, хто працює менше року, обчислення відразу ведуть із дати прийняття до дати звільнення) за формулою:
Зважайте, що отриманий результат округлюємо до цілого числа за математичними правилами.
Крок 4. Аби отримати кількість днів невикористаної відпустки, за яку виплачуємо грошову компенсацію, треба від отримано в кроці 3 результату відняти кількість уже використаних к.дн щорічної відпустки за останній рік та додати кількість к.дн невикористаної щорічної відпустки, які залишились за попередні робочі роки.
Дані про надані за усі робочі роки відпустки беремо із розділу V “Відпустки” Особової картки працівника (форма № П-2).
Додаткові відпустки на дітей.
За загальним правилом їх надають тривалістю 10 к.дн. без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тривалість такої додаткової відпустки та список категорії жінок, котрі мають дітей, або осіб, які виховують дітей, і мають на неї право, окреслений у ст. 19 Закону про відпустки. На цьому ми не зупиняймося. Адже в контексті виплати компенсації за невикористану відпустку важливі передусім тривалість та порядок надання такої відпустки.
По-перше, додаткову відпустку на дітей надають за календарний рік, а не робочий рік і незалежно від накопиченого стажу роботи, як це працює зі щорічними відпустками.
По-друге, на такий вид відпустки повної тривалості особа набуває право в будь-який час протягом року незалежно від відпрацьованого у цьому році часу та від дати народження дитини (або досягнення нею 14-річного віку). Головне — це виникнення у році підстави для її надання: народження другої дитини, усиновлення дитини, отримання дитиною інвалідності і т.д.
Проте, якщо жінка після народження другої дитини не приступала до виконання своїх трудових обов’язків за посадою та не відпрацювала жодного робочого дня, то права на додаткову відпустку на дітей вона ще не набуває (див. лист від 26.03.2018 р. № 480/0/101-18/284).
По-третє, додаткову відпустку на дітей не розділяють на частини, адже цього Закон про відпустки не передбачає.
По-четверте, зважаючи на те, що надання такої відпустки прив’язано до календарного року, то працівниця не може скористатися в одному році двічі додатковою відпусткою на дітей за різними місцями роботи. Якщо жінка звільнилася з попереднього місця роботи в поточному році й скористалася в цьому році правом на додаткову відпустку на дітей, або їй виплатили за цю відпустку грошова компенсація, тоді на новому місці роботи цього ж року грошова компенсація при звільненні вже не виплачуватиметься. Для цього на думку Мінсоцполітики, на нове місце роботи, працівниця має надати довідку з попереднього місця роботи про те, що вона не скористалася такої відпусткою в поточному році та/або не отримувала за неї грошової компенсації (див. лист від 31.07.2014 р. № 292/13/133-14).
Тож, як бачимо, роботодавець щорічно має вести облік такого роду відпусток та їх використання у відповідному календарному році. Варто враховувати, що працівник може піти у додаткову відпустку на дітей, яку не використану протягом попереднього календарного року, у наступному календарному році. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку (див. лист Мінпраці від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10).
Тому підрахувати кількість невикористаних днів додаткової відпустки на дітей простіше. Потрібно підсумувати тривалість такої відпустки за кожен календарний рік, в якому працівник мав на неї право, але не скористався ним.
Як визначають суму компенсації за невикористану відпустку при звільненні
Варто керуватися положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Для виплати компенсації за невикористані відпустки беремо заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. Якщо ж працівником пропрацьовано менше року, тоді для розрахунку компенсації беруть виплати за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому виплачують компенсацію (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).
Окрім того, із розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, а також святкові та неробочі дні. Сюди потрапляють відпустки без збереження зарплати, відпустка по догляду за дитиною до 3 років (або 6 років, якщо це передбачено медичним висновком).
Виплати, які включають до розрахунку середньої зарплати, окреслені в п. 3 Порядку № 100, а ті, які виключають — у його п. 4. Також враховуємо, що під час обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки також до заробітку включають виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Середньоденний заробіток обчислюємо розділивши сумарний заробіток на відповідну кількість календарних днів за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, та тих періодів, що виключають із розрахунку).
Одержаний результат перемножується на число календарних днів невикористаних щорічних відпусток, а також додаткових відпусток на дітей, якщо на такі є право у працівників.
https://buh.ligazakon.net/ua/aktualno/7522_kompensatsya-za-nevikoristanu-vdpustku-pri-zvlnenn–2020