Розглядаючи питання подолання проблеми гендерної нерівності в її соціальному, психологічному, економічному і правовому аспектах, варто звернути окрему увагу на конкретні кроки, спрямовані на створення рівних можливостей працівникам з сімейними обов’язками (чоловікам і жінкам) для рівноцінної участі у вихованні дітей. Важливим кроком у цьому напрямку є законодавчо закріплене право батька на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законодавчими актами, що визначають право працівників на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку під час воєнного стану є:
- Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП);
- Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504);
- Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136).
Згідно зі статтею 179 КЗпП та статтею 18 Закону № 504 після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів може надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Право батька оформити відпустку на рівних з матір’ю закріплене законодавчо після внесення змін до частини третьої статті 179 КЗпП та частини 1 статті 18 Закону № 504 у зв’язку із набранням чинності 9 травня 2021 року Закону України від 15 квітня 2021 року № 1401-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною».
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 2136 роботодавець не має права відмовити працівнику у наданні відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Важливо! Право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використане батьком, якщо правом на таку відпустку не скористалися мати або інші особи перелічені в частині сьомій статті 179 КЗпП. Одночасне використання відпустки кількома особами законодавством не передбачене.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу.
Про тривалість відпустки
Відпустка триває до досягнення дитиною трьох років. Днем виходу працівника на роботу має бути день наступний після дня народження дитини.
Роботодавець може надати частково оплачувану відпустку або відпустку без збереження заробітної плати більшої тривалості (частина четверта ст. 179 КЗпП).
Якщо дитина потребує домашнього догляду, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку (ст. 25 Закону № 504).
Така відпустка надається на підставі поданої заяви роботодавцю та довідки за формою № 080-1/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення».
Відпустка також може бути поділена на частини, які можуть бути використані особами, зазначеними у частині сьомій статті 179 КЗпП.
Про порядок надання відпустки
Відповідно до статті 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 КЗпП) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.
Про зарахування відпустки до стажу роботи і до страхового стажу
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 КЗпП) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абзац другий частини 1 статті 14 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають (пункти 8, 9 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»):
- особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
- один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
Про достроковий вихід з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, батько має право її перервати. Про рішення про дострокове припинення відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку працівник-батько дитини повинен повідомити роботодавця не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки (ст. 179 КЗпП).