1. Амортизація основних засобів в період воєнного стану

СИТУАЦІЯ

Підприємство підвищеної небезпеки змушене призупинити свою роботу. Чи маємо нараховувати амортизацію основних засобів протягом призупинення діяльності?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Так, підприємство має продовжувати амортизувати основні засоби, якщо вимушено призупинило діяльність через воєнний стан. Далі детальніше

Дописувач у зверненні не уточнив, якими бухстандартами послуговується підприємство — міжнародними чи національними. Тому розглянемо, як кожна із систем приписує нараховувати амортизацію основних засобів (ОЗ) у період призупинення діяльності.

За національними стандартами

Облік ОЗ за нацстандартами регулює НП(С)БО 7 «Основні засоби». За ним, амортизацію нараховують протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, що його підприємство встановлює у розпорядчому акті під час визнання цього об’єкта активом (зарахування на баланс). Амортизацію призупиняють на період його:

• реконструкції;
• модернізації;
• добудови;
• дообладнання;
• консервації (п. 23 НП(С)БО 7).

Нараховувати амортизацію припиняють починаючи з місяця, наступного за місяцем, коли об’єкт ОЗ перевели на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 29 НП(С)БО 7).

Як бачимо, НП(С)БО 7 містить чіткий перелік випадків, коли підприємство має призупинити нарахування амортизації. Ба більше, такий самий перелік знаходимо в пункті 24 Методрекомендацій № 561. Тож можна дійти висновку, що вимушене призупинення діяльності у зв’язку із запровадження воєнного стану не є причиною призупиняти нарахування амортизації ОЗ. Адже така вимушена дія не пов’язана ані з реконструкцією, ані з модернізацією, ані з добудовою, дообладнанням чи консервацією ОЗ. НП(С)БО не вимагає призупиняти амортизацію ОЗ в період вимушеного призупинення діяльності (простою).

Не потрібно також прирівнювати вимушений простій і пов’язане з ним невикористання ОЗ з консервацією.

Консервація ОЗ — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання ОЗ підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Пункт 2 Положення № 1183 

Консервацію ОЗ обов’язково проводять підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності (п. 1 Положення № 1183). Решта підприємств ухвалює рішення про консервацію ОЗ добровільно, а норми Положення № 1183 мають для них рекомендаційний характер.

Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджений окремою постановою КМУ від 04.03.2015 № 83. Тож якщо підприємство має підвищену небезпеку, але не входить до зазначеного переліку підприємств, що мають стратегічне значення, консервуйте ОЗ винятково за добровільним рішенням.

Тобто підприємство може, але не зобов’язане консервувати ОЗ. Таке рішення ухвалює менеджмент компанії, зважаючи на всі обставини, в яких вона опинилася, та оцінку перспектив її роботи.

Зважте, під консервацією ОЗ розуміють комплекс заходів, спрямованих саме на їх довгострокове зберігання в разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності. Використовувати законсервовані ОЗ протягом встановленого строку консервації забороняється (п. 9 Положення № 1183).

За міжнародними стандартами

Для МСФЗшників у цьому питанні все однозначно. Порядок обліку ОЗ регулює МСБО 16 «Основні засоби». За ним, амортизувати ОЗ починають з моменту, коли він стає придатним для використання, а припиняють — лише із більш ранньої з двох дат:

• із якої ОЗ класифікують як актив, утримуваний для продажу;

або

• з якої ОЗ припиняють визнавати активом (п. 55 МСБО 16).

Доки актив не замортизований повністю, МСБО 16 не передбачає припиняти амортизацію, навіть коли актив не використовують або він вибуває з активного використання. Тому МСФЗшники в будь-якому разі, незалежно від того, призупинило підприємство діяльність чи вирішило законсервувати ОЗ, мають продовжувати амортизувати ОЗ в бухобліку.

Єдина причина не амортизувати ОЗ — застосування виробничого методу нарахування амортизації. У цьому випадку, якщо немає виробництва, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю (п. 55 МСБО 16).

За Податковим кодексом

Не можемо залишити поза увагою нарахування амортизації у податковому обліку. Це актуально для підприємств — платників податку на прибуток, які застосовують коригувальні різниці з розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПК) і які вимушено, через запровадження воєнного стану, призупинили свою діяльність. Нагадаємо, такі платники мають:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої в бухобліку амортизації ОЗ або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПК);
• зменшити фінрезультат на суму розрахованої податкової амортизації ОЗ або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ПК (п. 138.2 ПК).

Податкову амортизацію визначають з урахуванням обмежень, встановлених у підпунктах 14.1.138 та 138.3.2—138.3.4 ПК. А саме, з метою податку на прибуток амортизацію не нараховують, зокрема:

• на невиробничі ОЗ, тобто ОЗ, не призначені для використання у господарській діяльності (пп. 138.3.2 ПК);
• за період невикористання (неексплуатації) ОЗ у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією (пп. 138.3.1 ПК).

За нормами ПК, невиробничі ОЗ — це ОЗ, не призначені для використання у господарській діяльності. Господарська діяльність — діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПК).

Раніше податківці трактували цю норму буквально: оскільки під час призупинення діяльності (простою) підприємство не генерує доходу від використання того чи того ОЗ, воно не має права включати податкову амортизацію таких «невиробничих» ОЗ до розрахунку податку на прибуток¹.

^* Індивідуальна податкова консультація ДПС від 17.06.2020 № 2465/6/99-00-05-05-02-06/ІПК.

Проте ця позиція контролерів була доводі спірною. Адже те що ОЗ тимчасово не використовують, не є підставою визнавати його невиробничим. Таку саму думку висловлюють і суди. Так, у рішенні Житомирського окружного адмінсуду від 31.01.2018 у справі № 806/2263/17 судді констатували, що тимчасове невикористання за прямим призначенням або використання з іншою метою, але в господарській діяльності платника податку не є підставою для переведення ОЗ до складу невиробничих.

У свіжішому спорі суд також зазначив:

«…тимчасове невикористання в господарський діяльності основного засобу не дає підстав вважати, що він автомат1.ично переводиться у невиробничі.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 440/4673/19 »

 

Проте вже зараз у роз’ясненнях податківців знаходимо більш лояльну позицію щодо цього питання. Вони згодні з тим, що коли ОЗ призначені для використання у господарській діяльності і нарахування амортизації на активи у бухобліку протягом періоду тимчасового простою не припиняється, такі ОЗ підлягають амортизації у податковому обліку.

Окрім цього, якщо виробничі ОЗ, призначені для використання у господарській діяльності, вивели з експлуатації у зв’язку з тимчасовим простоєм у поточному місяці, а ввели їх в експлуатацію в тому самому місяці, то за цей період у податковому та бухгалтерському обліку нарахування амортизації не припиняється (ЗІР, категорія 102.05).

Також податківці нагадують: ОЗ, що перебувають на консервації, не підлягають податковій амортизації на підставі підпункту 138.3.1 ПК.

 

2. Благодійна допомога на користь фонду «Повернись живим»: як оформити й оподаткувати

ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ. За підсумками 2021 року задекларувало збитки. У 2022 році призупинило діяльність через воєнні дії. Керівник вирішив перерахувати благодійну допомогу фонду «Повернись живим» у нацвалюті. Чи має право збиткове ТОВ надавати благодійну допомогу? Якщо має, то як її оформити й показати у бухобліку? Які наслідки з податку на прибуток матиме сплата пожертви?

Так, маєте право перерахувати кошти на користь фонду «Повернись живим». Закон не забороняє збитковим підприємствам творити благочинність.

Благодійна діяльність — це добровільна особиста майнова допомога, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати винагороди чи компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара (ст. 1 Закону № 5073).

Бути благодійником має право юрособа приватного права, а бенефіціаром — фізособа, неприбуткова організація або територіальна громада (ст. 1 Закону № 5073). Фонд «Повернись живим» — це громадське об’єднання, включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (рішення ДФС від 19.04.2018 № 1826594600360). Отже, підприємство має право надати благодійну допомогу цій неприбутковій організації безпосередньо без жодних заборон.

Рішення про перерахування благодійної допомоги бажано оформити листом-клопотанням від фонду «Повернись живим». На підставі листа видайте наказ керівника про виплату допомоги і зазначте мету благодійності — «сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану».

На суму виплаченої допомоги збільште інші операційні витрати (п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати»). Нарахування допомоги проведіть на підставі бухдовідки з обов’язковими реквізитами первинного документа. Сплату коштів підтвердить виписка з особового банківського рахунку.

У бухобліку зробіть проведення:

1) Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності» — К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» — нарахували суму благодійної допомоги;

2) Д-т 685 — К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — перерахували благодійну допомогу.

Якщо не застосовуєте податкових різниць, у податково-прибутковому обліку сума благодійної допомоги збільшить витрати і, відповідно, збитки за підсумками 2022 року — за правилами бухобліку.

Якщо ТОВ є високодохідним платником податку на прибуток, виконайте вимоги підпункту 140.5.9 Податкового кодексу України (ПК). Він передбачає, що коли платник податку на прибуток протягом звітного року безоплатно передає товари, виконує роботи, надає послуги чи перераховує кошти неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, такий платник зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування на суму, на яку допомога перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Проте, якщо за минулий рік маєте податкові збитки, всю суму наданої благодійної допомоги доведеться зняти збільшувальною різницею. Тому у збиткового підприємства благодійна допомога пройде повз податкові витрати і не зменшить об’єкта оподаткування податком на прибуток.

 

3. Для кого вигідний 2 %-вий єдиний податок

 

Під час війни у таких складних умовах бізнесу треба надто інтенсивно працювати й розвиватись, щоб підтримувати і народ, і армію. Тому Законом від 15.03.2022 № 2120-ІХ депутати до закінчення воєнного стану ввели єдиний податок для групи 3 за ставкою 2 % (далі — спецЄП). Та чи усім вигідно переходити на тимчасовий спецЄП? Давайте проаналізуємо переваги та недоліки цього способу оподаткування.

В «Податки & бухоблік», 2022, № 21 ми вже писали щодо вигідності переходу платника сільгоспЄП групи 4 на сплату спецЄП. А тепер проаналізуємо питання переваг/недоліків спецЄП порівняно з іншими системами оподаткування.

Звісно, вже багато суб’єктів з 1 квітня перейшло на цей 2 %-вий спецЄП. Однак, гадаємо, наш аналіз буде корисним для тих, хто ще не подав заяву та вагається, чи варто переходити на спец-ЄП, а можливо і для них, хто вже працює на спецЄП, щоб переконатися у правильності свого вибору*.

* Платник спец-ЄП має право самостійно відмовитись у будь-який час від використання спец-ЄП з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято таке рішення.

Переваги спец-ЄП

Перерахуємо основні переваги спец-ЄП які ми вбачаємо.

Приваблива ставка. Доволі низька ставка ЄП — 2% від доходу. Хоча тут має значення також середній рівень рентабельності за видами діяльності госпсуб’єкта (див. щодо цього наприкінці).

Лагідні умови переходу. Для переходу на спец-ЄП:

— відсутнє обмеження щодо кількості працюючих у госпсуб’єкта;

— максимальний обсяг доходу протягом календарного (попереднього) року, що дозволяє працювати на спец-ЄП, спочатку було встановлено аж — 10 млрд грн (близько 342 млн долл!!!).

а вже прийнятим ВРУ законопроектом № 7234 від 30.03.2022 взагалі передбачається розмір доходу для переходу на спец-ЄП не обмежувати

Нагадаємо, що для звичайної 3 гр. ЄП граничний обсяг річного доходу, який дозволяє переходити (працювати) на ЄП у цьому році складає лише 7585500 грн (близько 270 тис. долл).

Тобто обирати спецЄП можуть, по-перше, не лише малі й середні, а й доволі великі підприємства та інші суб’єкти господарювання, а по-друге — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Тобто — включаючи й тих, у кого у статутному капіталі сукупність часток, що належать юрособам-неплатникам ЄП дорівнює чи перевищує 25 %!

Досить вузькі обмеження. На платників спец-ЄП, на відмінність від інших груп, не розповсюджується левова частина обмежень, встановлених п. 291.5 ПКУ.

До переліку суб’єктів, які не можуть бути платниками спец-ЄП віднесені лише такі:

1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:

— діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

— обмін іноземної валюти;

— виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

(Дозвіл на імпорт авто тощо платниками спецЄП було надано Законом від 24.03.2022 № 2142-ІХ (далі — Закон № 2142), який почав діяти з 05.04.2022.)

— видобуток, реалізацію корисних копалин.

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) фізичні та юридичні особи — нерезиденти.

Зняття обмежень: підакцизне — уроздріб, плюс вода.Крім того, згаданим прийнятим законопроектом № 7234 на спецЄП буде дозволена ще й роздрібна торгівля підакцизними товарами! Тож на відміну від інших єдинників, на спец-ЄП незабаром буде можна реалізовувати вроздріб будь-які підакцизні товари! Гадаємо, у зв’язку з цим послабленням значно зросте кількість бажаючих перейти на спец-ЄП з числа роздрібників.

Цим же законопроектом передбачено дозвіл здійснювати на спецЄП видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Несплата ПДВ, у тому числі — імпортного!Привабливим також є звільнення платників спец-ЄП від нарахування та сплати ПДВ.

І особливо привабливо для імпортерів те, що

з 5 квітня Законом № 2142 платників спец-ЄП звільнено від нарахування та сплати імпортного ПДВ

Але тут є виключення (див. нижче — у частині про недоліки)!

Гадаємо, також, якщо не буде якихось законодавчих змін, ті неплатники ПДВ, які під час роботи на спец-ЄП перевищили обсяг 1 млн грн не підлягатимуть обов’язковій реєстрації платниками ПДВ, оскільки операції, здійснені платником спец-ЄП, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (оновлена Законом № 2142 редакція п. 9.5. підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). А необ’єктні операції для розрахунку обсягів постачання не враховуються.

Легкий «вхід» та «вихід».Приваблює, зокрема й те, що з 5 квітня вже можна перейти на ЄП не з початку наступного місяця, а з будь-якого дня, наступного за днем подання заяви про обрання спец-ЄП (ставки 2 %)!

А також за бажання відмовитись від спец-ЄП можна в будь-який момент (не чекаючи скасування воєнного стану) — з першого дня місяця наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Посередникам.Для посередників привабливо те, що у них 2 %-ми має оподатковуватись не увесь дохід, а лише сума їх посередницької винагороди. Будь-які сумніви щодо цього розвіялись після внесення Законом № 2142 змін з 5 квітня до п. 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, що ставка ЄП застосовується у розмірі 2 % доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 ПКУ ( до якої входить і «посередницький» п. 292.4).

До стандартних переваг ЄП можна також віднести і спрощений облік.

Недоліки спец-ЄП

Головними із недоліків спецЄП — вважаємо наслідки повернення на загальну систему, про які — трохи нижче.

ПДВ.У платників спецЄП не дуже охоче закупатимуть платники ПДВ. Адже у останніх «на вході» не буде ПК. Однак, оскільки зараз ПДВ практично не відшкодовується, та й сплату податку у разі неможливості можна здійснити й протягом 6 місяців після воєнного стану. Тому, гадаємо, платникам ПДВ не варто надто сторонитися спецЄПшників. Тим паче, що наше податкове майбутнє (у т.ч. ПДВ-майбутнє) зараз передбачити складно…

До недоліків спецЄП можна віднести і те, що звільнення від ПДВ (у т.ч. при імпорті) не застосовується до операцій із ввезення в Україну та з постачання в Україні товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або які ввозяться з території держави окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом! Але ця норма — вимога часу.

Тож якщо ви працюєте з «ворожими» товарами/країнами/територіями, то вам, схоже, доведеться вести за такими операціями окремий ПДВ-облік та звітувати й сплачувати за ними ПДВ також і під час знаходження на спецЄП.

Була небезпека, що платники спецЄП (як і інші госпсуб’єкти, що є неплатниками ПДВ) повинні сплачувати ПДВ із послуг, отриманих від нерезидента. Однак ми тут ратуємо за ліберальний підхід, адже звільнено від сплати ПДВ, зокрема, операції з постачання послуг с місцем постачання на території України. Тобто формально під таке звільнення підпадають послуги не тільки надані самим платником спецЄП, але й отримані ним від нерезидентів (крім випадків, встановлених статтею 208¹ ПКУ). І хоча тут були й фіскальні аргументи, але ДПСУ з цього приводу, на диво, висловилась нефіскально! Див. тут відповідь на питання № 72: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

Наслідки з ПДВ при поверненні.У першому звітному місяці, коли буде відновлено реєстрацію платником ПДВ екс-платник спецЄП повинен нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, за якими до початку застосування спецЄП було відображено ПК, і які були використані (поставлені, реалізовані) платником спецЄП в період застосування цього податку. База оподаткування за необактивами — залишкова вартість на початок згаданого місяця, а за товарами/послугами — вартість їх придбання. Але щодо необактивів — податкові зобов’язання нараховуватимуться лише за тими, які були реалізовані під час перебування на спецЄП (БЗ 101.17).

Хоча, якби ці товар/послуги платник ПДВ реалізовував не на спецЄП, йому все одно довелося б нарахувати ПДВ,— але з продажної вартості (чи не нижче ціни придбання/залишкової вартості)…

Окрім цього наслідками «реанімування» платника у ПДВ-лавах буде «жорстке» оподаткування подальшої реалізації товарів/послуг (чи виготовленої з них продукції), які будуть придбані ПДВ-платником в період перебування на спец-ЄП.

Незалежно від того придбавались такі товари/послуги з ПДВ, або без, при їх подальшому продажу доведеться сплачувати ПДВ до бюджету від усієї (!) їх продажної вартості, тобто без права на ПК за такими товарами

Адже, ПК за такими товарами/послугами на підставі будь-яких документів (навіть зареєстрованих ПН) взагалі «не світить», оскільки у цьому періоді ПДВ-реєстрація була призупинена. Тобто треба максимально прискорити обіг товарів/послуг, отриманих під час застосування спецЄП. Щоб вийти на кінець «спецЄП»-періоду з найменшими залишками/втратами.

У той же час, право на ПК за тим, що було платником придбано/оплачено до 24 лютого цього року, після відновлення реєстрації платником ПДВ у нього зберігається. Так само збережеться і від’ємне значення з ПДВ, накопичене до переходу на спецЄП.

Наслідки перехідних на спец-ЄП операцій. Заразом нагадаємо й про перехідні операції, хоча їх можна і не вважати такими собі недоліками…

Якщо попередня оплата за товари/послуги була отримана платником ПДВ до переходу на спецЄП, то у разі відвантаження товарів/виконання послуг у період перебування на спецЄП відповідно до п. 292.3 ПКУ таке відвантаження необхідно оподаткувати 2 % ЄП. Але при цьому сума доходу повинна визначатись за вирахуванням ПДВ (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).

Але протилежні ситуації вже точно не є недоліком: адже перехідні операції, коли відвантаження було до обрання спецЄП, а оплата — після переходу, не мають оподатковуватись 2 % ЄП (п.п. 6 п. 292.11).

Наслідки з податку на прибуток при поверненні на загальну систему.У п 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачена податкова різниця, що збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму оплати отриманої після повернення на загальну систему за товари послуги, що були відвантажені на спрощеній системі. При цьому фінрезультат збільшить уся отримана сума — без врахування витрат за такими реалізаціями!

А у протилежній ситуації — коли на спецЄП буде отримана попередня оплата, а відвантаження товарів/надання послуг відбудеться після повернення на загальну систему, операція буде оподатковуватись спочатку 2 % ЄП, а потім — після другої події — податком на прибуток. Адже для такої перехідної ситуації податкова різниця в ПКУ не передбачена**. Тож варто на спецЄП встигнути максимально отоварити усі отримані попередоплати!

** Але для сміливих платників ми наводили аргументи і механізм для коригування на такі суми фінрезультати: див. «Податки & бухоблік», 2020, № 6, с. 22.

Повернення після спецЄП до 3 групи (на 3% або 5 %). У разі перевищення 3-групником під час спецЄП граничного обсягу доходу 7585500 грн (1167 МЗП) доведеться врешті решт перейти на звичайну систему. І хоча повернення зі спецЄП автоматично відбудеться у ту ж саму групу 3 ЄП на відповідну ставку (3% чи 5%), але з найближчого кварталу доведеться перейти на загальну систему. Це випливає з відповіді ДПСУ на питання 19 (див. тут: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html). При цьому у такому разі, якщо до переходу на загальну/до наступного кварталу будуть отримані доходи, формально потрібно їх оподатковувати за завищеними ставками: ФОП — 15 %, а юрособі за подвійною ставкою 10% (чи 6 %).

«Стандартні» недоліки.Звісно потрібно пам’ятати й про інші «несмачні» нюанси спрощенки, які властиві також і спецЄП, зокрема: про заборону негрошових розрахунків***, про сплату податку на репатріацію, а юрособам — про завищений ПДФО (9 %) з сум дивідендів, нарахованих фізособам. А також — про підвищені ставки ЄП і «виліт» на загальну систему у разі порушень низки обмежень, встановлених для спецЄП (див. ст. 293 ПКУ «у комплекті» з п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

*** Див. про це також тут: tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/578447.html

Хто пов’язаний з агресором.Майте також на увазі, що законопроектом № 7232 від 30.03.2022, який вже ВРУ прийнято за основу, передбачена така ПКУ-норма. У разі, якщо платник є госпсуб’єктом, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, станом на 30 червня 2022 року перебував на спрощенці, він втрачає право на спрощене оподаткування, у т.ч. і на спец-ЄП, з 1 липня 2022 року, і автоматично вважається платником податку на прибуток підприємств.

Кому вигідний спецЄП, кому ні

Ми перерахували переваги та недоліки спецЄП, які вбачаємо і вважаємо такими. Звісно перелік і тих, і тих не вичерпний. Але тепер вам з вашими конкретними умовами господарювання легше буде зорієнтуватись у питанні: чи варто переходити або залишатись (якщо вже перейшли) на 2%-вому спец-ЄП?

Звісно для вирішення цього питання основну роль відіграє розмір податкового навантаження на цій спец-спрощеній системі у порівнянні з тією системою оподаткування, на якій ви працюєте чи працювали.

Однак, мабуть, для платників ПДВ також не останню чергу у цьому питанні будуть відігравати факти, чи перейдуть їх постачальники та/або покупці на сплату спец-ЄП, тобто, яким є (буде) ПДВ-статус контрагентів. Та/або як вони сприймуть ваш перехід на спецЄП. Тож, можливо, варто «провентилювати» й ці питання.

Отже. Однозначно вигідно переходити на 2 % тим платникам ЄП, хто працює теж у 3-й групі ЄП, але на ставці 5 %. Тобто — неплатникам ПДВ.

Такий перехід можливо, буде вигідний і єдинникам гр. 3 — платникам ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 3 %. Однак їм треба все ретельно зважити й прорахувати: може вийти що й не варто економити 1% ЄП на тлі можливого втрачання частини клієнтів — платників ПДВ… Це питання не менш важливе й для платників ПДВ, що працюють на загальній системі здебільшого з покупцями — платниками ПДВ.

А от

тим платникам ПДВ, які займаються роздрібною торгівлею, або мають клієнтів — переважно неплатників ПДВ, перехід на спец-ЄП, як правило, буде вигідним

Теоретично не надто вигідним виглядає перехід на спецЄП платникам ПДВ, які зорієнтовані на експорт. Хоча, як ми вже зазначали вище, зараз ПДВ з бюджету практично не відшкодовується, а податкове майбутнє примарне. Тож, можливо, варто переходити й експортерам?..

Рентабельність та перехід. Оскільки у платників спецЄП оподатковується отриманий дохід, то вирішувати питання про перехід юрособи чи ФОП на спецЄП варто, враховуючи окрім інших факторів, також і на показник середнього рівня рентабельності за всіма госпопераціями платника. Тож не зайвим буде прорахувати середню рентабельність за вашими видами діяльності і це допоможе краще визначитися щодо податкової економії чи втрати у разі переходу на спецЄП. Нагадаємо, що в «Податки & бухоблік», 2021, № 94 (а ще детальніше див. в «Податки & бухоблік», 2017, № 96) ми наводили спрощені формули розрахунку вигідності переходу зі звичайної системи оподаткування на спрощену в залежності від середнього рівня рентабельності госпсуб’єкта.

У скороченому вигляді формули виглядають так.

Для юросіб: Р = ставка ЄП : 0,18.

Для ФОП: Р = ставка ЄП : 0,195.

Згідно з розрахунками:

— юрособі на ставці 2 % вигідно працювати, якщо рентабельність не нижче 11,11 %;

— ФОП обирати ставку 2 % вигідно з рентабельністю від 10,26 %.

Отже 2 % ставка ЄП не для надто низькорентабельного бізнесу…

Застосування платником понижених ставок ПДВ (0, 7 або 14 %) на розрахунок «перехідної» рентабельності ніяк не вплине, адже у її розрахунку використовується показник доходу за вирахуванням суми ПДВ. Водночас із зростанням рентабельності зростають і витрати на сплату ПДВ…

Отже, рахуйте, міркуйте, вирішуйте. Але обов’язково працюйте й сплачуйте податки! Бо зараз від цього залежить, бути чи не бути нашій країні!

 

4. Лікарняні листи: електронні, на бланках та в роздруківках

Перебої зі зв’язком, відсутність бланків листків непрацездатності — це лише піщинка серед моря викликів, які отримали наші медики з початком збройної військової агресії РФ проти України. Тож велика подяка МОЗ та ФСС, що оперативно реагують та вирішують проблеми, що виникають сьогодні. Отже, пропонуємо вам ознайомитися з новаціями, що стосуються лікарняних листів та їх оплати.

Лікарняний на бланку

До 01.01.2023* лікарям буде продовжено право формувати лікарняні на бланках (а не е-лікарняні) у таких випадках:

* Це передбачено наказом МОЗ від 25.03.2022 № 522, який на момент написання статті ще не набрав чинності.

— продовження лікарняного, що був виданий на папері до 01.10.2021. Тобто якщо первинний листок непрацездатності був паперовим, то й лікарняні, видані, як продовження, також будуть на папері;

— спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до е-медвисновку про тимчасову непрацездатність. На це йому відведено 7 днів з дати формування е-медвисновку з помилками/неточностями. Якщо строк минув, рішення про видачу паперового лікарняного приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності керівник закладу;

— коли протягом 7 днів через технічні причини (помилки) е-медвисновок не передано до Електронного реєстру листків непрацездатності й е-лікарняний не створено;

— усиновлення новонародженої дитини застрахованою жінкою;

— зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров’я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.

Увага! Якщо паперовий лікарняний є продовженням електронного, то перевірте, щоб на його бланку листка непрацездатності був зазначений номер е-лікарняного, який продовжується.

Лікарняний: роздруківка на папері

Якщо заклад охорони здоров’я не має бланків листків непрацездатності, а також не має можливості їх отримати, то за рішенням керівника такого закладу, лікарі можуть видавати лікарняні листки, роздруковані на білому аркуші паперу. Таке рішення може бути прийнято у період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування.

Форма роздрукованого листка непрацездатності повинна відповідати затвердженій наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406. Тобто вигляд як у бланка, але на звичайному папері.

Вимоги до заповнення роздрукованого лікарняного такі ж, як і до лікарняного, виготовленого на захищеному бланку**.

** Див. Інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406.

При цьому у рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а де номер бланка — порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності цього закладу.

Тож якщо вам працівник принесе листок непрацездатності не на бланку, а звичайному білому аркуші, приймаємо такий лікарняний.

Роздруковуваний листок непрацездатності прирівнюється до листка непрацездатності, виданого на бланку

(див. п. 1 наказу МОЗ від 25.03.2022 № 522). Він підтверджує факт непрацездатності та є підставою для призначення відповідних виплат.

Працюємо з наданою працівником роздруківкою лікарняного у тому ж порядку, що й з лікарняним на бланку. Єдиний нюанс стосується заповнення заяви-розрахунку. В ній колонку 7 не заповнюємо. А ось в колонці 8 формуємо номер лікарняного в такому форматі ХХХХХХХХ-Y, де

ХХХХХХХХ — код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я. Він вказаний на роздрукованому паперовому лікарняному в полі «серія» бланка;

Y — порядковий номер запису в Журналі реєстрації листків непрацездатності закладу охорони здоров’я. Він зазначений там де «№» бланка. Увага! Кількість символів для цього поля не обмежуються, оскільки неможливо спрогнозувати кількість записів у журналі та який порядковий номер буде присвоєно листку непрацездатності.

Наприклад, працівник приніс вам роздрукований на папері лікарняний з серією 12345678 та номером 1234. Тож в заяві-розрахунку в рядку з сумою допомоги, призначеною за цим лікарняним, в колонці 7 «Серія» нічого не вказуємо, а в колонці 8 «Номер» проставляємо 12345678-1234.

Вважаємо, що таким же чином за роздрукованим лікарняним слід заповнювати поля з серією та номером у протоколі комісії з соцстрахування та повідомленні про виплату коштів застрахованим особам.

Оплата без зміни статусу

Через технічні збої в роботі Електронного реєстру листків непрацездатності трапляється, що електронні лікарняні не змінюють свій статус з «Видано» на «Готово до сплати» попри сплив 7-денного терміну очікування

Якщо у вас в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду (ПФУ) «зависли» такі лікарняні, то можете сміло брати їх в роботу.

ФСС знає про цю проблему та рекомендує роботодавцям орієнтуватися на дати та рахувати дні. Так е-лікарняний:

— по тимчасовій непрацездатності вважається виданим через 7 календарних днів після дати його закриття;

— по вагітності та пологах — через 7 днів після дати його відкриття.

Тож, якщо у вас в особистому кабінеті на порталі ПФУ є, наприклад, листок непрацездатності, який підтверджує хворобу працівника, й після дати його закриття пройшло 7 днів, на 8-й день такий лікарняний можна брати в роботу. Навіть не дивлячись на те, що його статус залишився «Закритий».

 

5. Ліквідований банк: як бути з коштами, що в ньому «застрягли»

25.02.2022 НБУ прийняв рішення про відкликання банківських ліцензій та ліквідацію двох банків, контролером яких є держава-агресор : ПАТ «Промінвестбанк» (рішення НБУ від 25.02.2022 № 90-рш/БТ) та АТ «Міжнародний резервний банк» (рішення НБУ від 25.02.2022 № 91-рш/БТ). Як бути, якщо у суб’єкта господарювання «застрягли» кошти на рахунках у цих банках?

Нажаль, для суб’єктів господарювання, які мають кошти на рахунках у цих банках, ситуація є досить невтішною. Як тільки в банку розпочинається процедура ліквідації, користуватися коштами, які знаходяться на поточних рахунках у такому банку, вже не можна. Вони «осідають» на рахунку в банку.

З рахунками фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців) дещо простіше. Адже вони захищені Фондом гарантування вкладів у межах гарантійної суми — 200 000 грн. Причому ця гарантія поширюється як на договір банківського вкладу, так і на договір банківського рахунку (ст. 2 Закону № 4452*). Для отримання коштів в межах гарантованої суми (200 000) заявляти вимоги до банку не потрібно (п. 5 ст. 45 Закону № 4452). Зауважимо, що Верховна Рада 01.04.22 р. прийняла проєкт закону № 5542-1, та тимчасово збільшила таку суму відшкодування до повного розміру вкладу, але це стосуватиметься банків, які стануть неплатоспроможними після набуття чинності закону (поки ще він чинності не набув).

* Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI.

А ось для юридичних осіб такі гарантії не діють. Повернення коштів їм здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна (активів) банку у порядку черговості. При чому вимоги клієнтів банку — юридичних осіб (за умови, що вони не є пов’язаними з банком особами) задовольняються аж (!) у 7-му чергу (ст. 52 Закону № 4452, ч. 2 р. III Положення № 3711**).

** Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 № 3711.

Вимоги фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) понад гарантовані 200 000 грн задовольняються у 4-ту чергу (за умови, що такі особи не є пов’язаними з банком особами).

Що робити підприємству? Поверненням коштів займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд). Незважаючи на свою назву Фонд займається і задоволенням вимог кредиторів — юридичних осіб.

Важливо! За загальним правилом, підприємство — кредитор має заявити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб свої кредиторські вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку в газеті «Голос України» або «Урядовий кур’єр» (п. 5 ст. 45, п. 1 ст. 49 Закону № 4452). А далі на підставі поданих заяв кредиторів Фонд мав би формувати реєстр акцептованих вимог кредиторів (ч. 1 розд. III Положення № 3711).

Але! Враховуючи, що в країни діє воєнний стан, Фонд повідомив (рішення Фонду від 04.03.2022 № 148 та від 04.03.2022 № 150), що Реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Промінвестбанк» та АТ «Міжнародний резервний банк» буде сформовано на підставі балансових даних банку в розмірі залишків на рахунках контрагентів на дату запровадження процедури ліквідації банку.

Це означає, що якщо ви не встигнете заявити Фонду свої вимоги до банку протягом 30 днів, то це не позбавить вас можливості бути включеним в Реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Дізнатись інформацію про те чи включено вас до Реєстру та уточнити розмір кредиторських вимог можна буде після формування Реєстру. За даними Фонду реєстри за кожним банком буде сформовано до 10.04.2022 і опубліковано на сайті Фонду та відповідного банку. У випадку незгоди із акцептованою Фондом сумою вимог кредитори можуть надіслати відповідне звернення до Фонду на адресу електронної пошти PIB_credutor@fg.gov.ua.

При цьому для повернення коштів підприємству все ж потрібно подати Фонду заяву про визнання вимог кредиторів (за формою додатку 1 до Порядку № 3711) разом із реквізитами банківського рахунку, відкритого у діючому (платоспроможному) банку. Таку заяву можно подавати протягом усього терміну ліквідації банку (а запланований термін ліквідації банків — з 25.02.2022 по 25.02.2025) на адреси електронної пошти: PIB_credutor@fg.gov.ua та fgvfo@fg.gov.ua, а також на поштову адресу Фонду: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, та поштову адресу відповідного банку.

Коли можна розраховувати на повернення коштів? На ліквідацію банків Фондом відведено три роки — з 25.02.2022 до 25.02.2025. Враховуючи, що вимоги кредиторів — юридичних осіб задовольняються у 7-му чергу, то на швидке повернення коштів сподіватися не варто. Якщо взагалі вистачить активів банку для їх повернення.

Що в обліку? «Завислі» на рахунках у банку кошти потрібно перевести до складу дебіторської заборгованості (Дт 377 — Кт 311). Оскільки заборгованість є грошовою (банк винен вам кошти), тобто є фінансовим активом, то відповідно до вимог п. 7 НП(С)БО 10, така заборгованість включається до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто за мінусом резерву сумнівних боргів.

Початок процедури ліквідації банку є сигналом того, що існує ймовірність непогашення цих коштів. Тобто така заборгованість відповідає ознакам сумнівності. А отже підприємству треба нарахувати резерв сумнівних борг.

Не нараховувати його можна тільки суб’єкти господарювання, які складають фінзвітність мікропідприємств відповідно до вимог НП(С)БО 25 (мікропідприємства, підприємства -платникам єдиного податку групи 3, неприбуткові організації).

Для нарахування резерву для цього випадку підійде метод «абсолютного» списання. Тобто резерв нараховується в повній сумі заборгованості.

Нарахування резерву здійснюється проведенням: Дт 944 — Кт 38.

У малодохідників сума нарахованого резерву сумнівних боргів зменшує об’єкт оподаткування податку на прибуток у момент її зарахування до складу бух витрат (тобто безпосередньо при нарахуванні резерву).

А ось високодохідники та малодохідики-добровольці коригують фін результат на різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ. Тобто в періоді нарахування резерву вони мають показати на цю суму збільшуючу різницю, таким чином виключивши такі витрати з обліку з податку на прибуток.

Коли заборгованість можна списати (визнати безнадійною)? Варто зазначити, що як показує практика процес ліквідації банку затягується на роки. Але поспішати зі списанням заборгованості не варто. Навіть якщо за такою заборгованістю сплинуть строки позовної давності. Оскільки підприємство буде включено в Реєстр акцептованих вимог кредиторів, то загальний строк позовної давності тут спрацьовувати не буде (оскілки, потравивши до Реєстру підприємство вже реалізувало право на примусове стягнення заборгованості). Тому фактично заборгованість буде «висіти» на балансі підприємства доти, поки в Єдиний Державний Реєстр не буде внесено запис про те що банк ліквідовано (стан «припинено»). Тільки у звітному періоду в якому буде зроблено цей запис в ЄДР (стан «припинено») можна буде списати заборгованість (якщо створювався резерв: Дт 38 — Кт 377; якщо не створювався: Дт 944 — Кт 377).

У цьому ж періоді високодохідники та малодохідики-добровольці можуть застосувати зменшуючу податкову різницю — оскільки списана заборгованість стане відповідати ознакам безнадійної згідно п. 14.1.11 ПКУ (як того вимагає п. 139.2.2 ПКУ).

 

6. Окупована чи втрачена первинна документація: як підтвердити звітність?

Що робити тим платникам податків, які провадили діяльність на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та через воєнні дії втратили доступ до первинних документів або взагалі самі документі, і протягом трьох місяців неможливо буде відновити чи мати до них доступ? Маємо таке рішення (поки Законопроект № 7234 не підписан).

До введення спеціального п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники за загальними правилами мали б діяти за нормами п. 44.5 ПКУ: (1) в 5 денний строк з дня такої події письмово повідомити податківців про втрату і (2) впродовж 90 днів відновити втрачені документи.

Власне тим юрособам, офіси яких зруйновані та відповідно всі архіви, всю первинку протягом трьох місяців неможливо буде відновити, але такі платники не провадили діяльність на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії*, податківці радять діяти саме за ст. 44 ПКУ (див. БЗ 129.07 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30801, а також консультацію, розміщену на сайті податкової // tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html).Це прямо прописано і в п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. При цьому фіскали додають, що: (1) на період до припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), (2) обов’язково проводиться інвентаризація (на тимчасово окупованих територіях — станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до первинних документів).

* Перелік територій населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, визначає Кабмін.

В обхід ст. 44 ПКУ вводяться спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Кого стосується? Платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, і не можуть пред’явити первинні документи.

Спецмеханізм підтвердження даних податкової звітності з п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ застосовується, якщо первинні документи:

1) втрачені (знищені чи зіпсовані) або

2) знаходяться на територіях населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії (ці території визначає Кабмін) і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Стосується договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухобліку та нарахування податків.

Як діяти платнику?

Шаг 1. Нема доступу до документів — подаємо повідомлення 1

Платники податків/податкові агенти, які втратили доступ до первинки (не можуть вивезти первинку) за місцем свого обліку мають подати контролюючому органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів (повідомлення 1).

Добавимо від себе: щоб запустити цей процес, керівник підприємства повинен затвердити (наказом) комісію для встановлення переліку недоступних документів. Результати роботи комісії оформити актом (в довільній формі) з описом усіх недоступних документів і затвердити його керівником.

І далі вже братися за складання повідомлення 1.

Форма/склад повідомлення.Форма повідомлення 1 — довільна. Склад повідомлення 1:

— обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів ;

— податкові (звітні) періоди;

— загальний перелік первинних документів (за можливості — із зазначенням реквізитів). Тобто мається на увазі номера, дати, ким складені;

— підписи керівника та головного бухгалтера.

Добавимо від себе: сама процедура подання пппооовідомлення не прописана. Проте платник може подати повідомлення через електронний кабінет«Листування з ДПС». Він працює, але за особливим режимом — у робочі дні з 8 до 18 години (п.п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Докладніше по прийняття і обробку документів від платників див. «Податки & бухоблік», 2022, № 23.

Що дасть повідомлення 1?

1.«Залізність» звітності ( за періоди, вказані в повідомлені, звітність не може бути піддана сумніву лише на підставі відсутності первинки).

2. Збереження:

— витрат (включаючи витрати на придбання цінних паперів/корпоративних прав);

— від’ємного значення з податку на прибуток (включаючи від’ємний фінрезультат за операціями з цінними паперами/корпправами);

— податкового кредиту з ПДВ;

— суми від’ємного значення ПДВ минулих періодів.

3. Мораторій на документальні перевіркищодо звітних періодів, зазначених у повідомленні.

Шаг 2. Документи втрачено — подаємо повідомлення 2

Якщо після подання повідомлення 1 платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, то він зобов’язаний подати повідомлення про втрату первинних документів (повідомлення 2).

Подається воно до контролюючого органу в тому ж порядку, що й повідомлення 1 (див. віще форма/склад повідомлення 1).

Що дасть повідомлення 2?

Неможливість проведення контролюючим органом перевірок щодо періодів, зазначених у повідомлені. У тому числі після завершення дії воєнного стану.

Діючи в такому порядку, платнику податків не доведеться:

— підтверджувати недоступність/втрату документів якимось документом;

— відновлювати втрачені документи.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на території населених пунктів бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

Довести це має контролюючий орган. Якщо доведе, то платник податків/податковий агент вважатиметься таким, що ухиляється від сплати податків та буде нести відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Якщо податківці відмовлять?

В разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, податківці мають не пізніше 1 місяця з дати отримання відповідного повідомлення видати вмотивоване рішення (із зазначеними в ньому підставами і доказами відмови).

Рішення податківців можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.

Врахуйте! У період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України зупинено перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 ПКУ (та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022). Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ**.

** www.kmu.gov.ua/news/dps-shchodo-oskarzhennya-rishen-kontrolyuyuchih-organiv

Увага! До винесення остаточного рішення податківці НЕ МОЖУТЬ:

1) піддати сумніву показники податкової звітності;

2) ініціювати проведення перевірки, зазначених в повідомлені періодів;

3) збільшити задекларовані в періодах, вказаних в повідомлені:

— сум податкових зобов’язань з податків і зборів;

— суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;

— суми бюджетного відшкодування ПДВ.

 

7. Офіс зруйновано: що робити, якщо не можна відновити первинні документи

Податківці інформують, що в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити орган контролю за місцем обліку в порядку, що встановлює Податковий кодекс України (ПК) для подання податкової звітності. Платник має надати документи, оформлені згідно із законодавством, що підтверджують настання події, яка призвела до втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із наступного дня після надходження повідомлення до органу контролю.

Якщо протягом п’яти днів платник подасть повідомлення і буде неможливо провести перевірку платника через втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, строки проведення перевірки, окрім перевірок, визначених статтею 200 ПК, переносять до дати відновлення і надання документів до перевірки у межах строків, що визначає пункт 44.5 ПК, але на не більше ніж за 120 днів.

Якщо платник не відновить документи, повторно їх втратить, пошкодить або достроково знищить уже після того, як скористається правом на їх відновлення в порядку пункту 44.5 ПК, податківці вважатимуть, що таких документів не було у платника податків на час, коли він складав звітність або виконував вимоги митного, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюють органи контролю.

ДПС також повідомляє, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та органів контролю зупинили перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, дотримання якого контролюють органи контролю (пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Водночас, якщо встановлять факти крадіжок або зловживань, псування цінностей, на день встановлення цих фактів в обсязі, що визначає керівник підприємства, обов’язково проводять інвентаризацію активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання (п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879; далі — Положення № 879).

При цьому підприємства, розміщені на тимчасово окупованій території або на території проведення антитерористичної операції, проводять інвентаризацію тоді, коли можна буде можливий безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємства (п. 8 Положення № 879).

У таких випадках підприємства зобов’язані:

• провести інвентаризацію станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку;
• відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначає Положення № 879.

Джерело: інформація на сайті ГУ ДПС у Тернопільській області.

 

8. Пожежа на підприємстві: як оформити і чи нараховувати податки

СИТУАЦІЯ

Унаслідок воєнних дій на підприємстві сталася пожежа. Втрачені основні засоби, пальне та інші запаси. Як підтвердити суму втрат? Чи достатньо акта про пожежу, щоб підтвердити подію? Чи нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання та акциз на пальне?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Оформте Акт про пожежу та проведіть інвентаризацію.

Коли встановили факт ліквідації основних засобів (ОЗ) і товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), маєте право відобразити ліквідацію у фінансовій та податковій звітності.

Чи потрібно засвідчувати форс-мажор

У листі Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 зафіксовано:

«…ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).»

Отже, пожежа внаслідок військової агресії російської федерації проти України є форс-мажором. Сертифіката від ТПП отримувати не потрібно. За потреби достатньо роздрукувати згаданий лист. Але факт пожежі потрібно підтвердити первинкою.

Який документ підтвердить пожежу

Щоб підтвердити факт пожежі, складіть акт. Для цього створіть комісію згідно з Порядком № 2030. До складу комісії включіть не менш як три особи, в т. ч.:

• представника територіального органу ДСНС;
• представника адміністрації (власника) об’єкта;
• потерпілого¹.

¹ Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673; індивідуальна податкова консультація (ІПК) ДПС від 12.10.2021 № 3827/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Чи проводити інвентаризацію

Якщо встановили факти псування цінностей, на день їх встановлення обов’язково проведіть інвентаризацію активів та зобов’язань, що перебувають на балансі, в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879).

 

Проведіть інвентаризацію,щоб відобразити списання активів у бухобліку та податковій звітності

Якщо підприємство (його структурний підрозділ / відокремлене майно) розміщене на тимчасово окупованій території, проведіть інвентаризацію тоді, коли стане можливим безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку.

Проведіть інвентаризацію станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу. Результати інвентаризації відобразіть у бухобліку відповідного звітного періоду (п. 8 розд. І Положення № 879; Лист ДФС від 06.01.2016 № 157/6/99-99-19-02-02-15).

Чи нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання

пошкоджені ОЗ

Податківці роз’яснюють: норми пункту 189.9 Податкового кодексу України (ПК) передбачають, що правила, встановлені в пункті 198.5 ПК, не застосовують до випадків, коли виробничі або невиробничі ОЗ ліквідують у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили.

Тобто коли ліквідуєте ОЗ, знищені або зруйновані внаслідок пожежі, компенсувальних ПДВ-зобов’язань не нараховуйте. Умова — наявність акта, що засвідчує факт пожежі.

пошкоджені ТМЦ

Норми пункту 189.9 ПК не поширюються на ТМЦ. Тому коли через пожежу платник ПДВ списує ТМЦ, він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за правилами пункту 198.5 ПК виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням пункту 189.1 ПК.

Не нараховуйте ПДВ, лише якщо не визнавали податкового кредиту під час придбання пошкоджених чи втрачених запасів. Наприклад, якщо придбали ці ТМЦ у неплатників ПДВ.

Чи складати акцизну накладну

Податкового зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо платник податку документально зафіксував ці втрати і надав ДПС необхідні докази того, що втратив відповідний підакцизний товар (продукцію) внаслідок пожежі чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим (п. 216.3 ПК).

У такому разі суб’єкт господарювання — платник акцизного податку з реалізації пального зобов’язаний скласти акцизну накладну на такі операції (код операції для складання в одному примірнику — 2).

Втрату пального внаслідок військової агресії російської федерації відображайте на підставі первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік та статті 231 ПК. На обсяги пального, зокрема зіпсованого, знищеного, в т. ч. внаслідок пожежі чи інших форс-мажорних обставин, складайте також акцизні накладні. Надалі вони підлягають реєстрації після завершення дії воєнного стану.

Які рахунки застосувати

Втрату запасів визнавайте іншими операційними витратами (п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати»). Відображайте їх за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Коли ліквідуєте ОЗ, списуйте їх залишкову вартість до дебету субрахунку 976 «Списання необоротних активів».

 

 

9. Працівника мобілізовано: чи робити запис у трудовій? 

Роботодавець видає наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження ним служби зі збереженням середнього заробітку. Запис до трудової книжки при цьому не вноситься

 

Держпраці у Хмельницькій області відповідає на запитання.

На підприємстві працівника мобілізували. Які дії кадровика? Чи робиться запис до трудової книжки?

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Тобто, видається наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження ним служби із збереженням середнього заробітку.

Запис до трудової книжки не вноситься.

 

 

10. Призупинення діяльності та простій: які відмінності? 

Зокрема, причиною простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи, а для призупинення дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану

 

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці пояснює в чому різниця між простоєм та призупиненням дії трудового договору.

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

В чому їх різниця:

1. причина (підстава):

• простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
• призупинення дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;

2. період:

• простій може бути без обмеження часу;
• призупинення можливе лише на період дії військового стану;

3. ініціатор:

• рішення про простій приймає роботодавець;
• ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;

4. для кого:

• простій може бути для всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
• призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто один наказ щодо одного працівника;

5. оплата:

• при простої виплачується не нижче 2/3 окладу, з вини працівника простій не оплачується;
• при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;

6. наказ:

• видається наказ в обох випадках;

7. пенсійний стаж:

• у період простої у разі виплати 2/3 окладу стаж зараховується;
• у період призупинення дії трудового договору стаж не йде, оскільки не сплачується ЄСВ.

 

Чи потрібно  нараховувати індексацію під час воєнного стану?

Так. Законом України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 встановлено особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану. Зазначеним вище Законом зміни до ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» не вносились. Тому  в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації.

 

Призупинення дії трудового договору в період війни – хто може ініціювати?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136.

Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості повинні повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

 

Чи нараховувати ЄСВ у випадку призупинення дії трудового договору в період воєнного стану?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136. Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Оскільки на час призупинення трудового договору зарплату роботодавець не виплачує, то відсутня база нарахування ЄСВ, і відповідно ЄСВ не сплачують.

Однак,  роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.

 

11. Фінзвітність за I квартал 2022: звітування в умовах воєнного стану

Закінчився I квартал 2022 року. А отже, розпочалася традиційна пора складання квартальної звітності. Серед якої — у тому числі і фінансова звітність за I квартал 2022 року. Про особливості її подання в умовах воєнного стану і піде мова в цій статті.

Хто зобов’язаний подавати квартальну фінзвітність? Нагадаємо, відповідно до Закону про бухоблік та Порядку № 419* подавати проміжну (квартальну) фінзвітність зобов’язані всі підприємства, окрім:

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

— мікропідприємств. Але якщо мікропідприємство є платником податку на прибуток — викокодохідником (а таке можливо, оскільки підприємство переходить до іншої групи підприємств тільки якщо два роки поспіль не відповідає показникам попередньо визначеної групи), то потрібно складати квартальну фінзвітність і подавати її податківцям у складі квартальної декларації з податку на прибуток;

— підприємств — платників єдиного податку групи 3;

— неприбуткових організацій.

Всі інші підприємства зобов’язані складати і подавати квартальну фінзвітність.

На час дії воєнного стану ніхто не відміняв обов’язку складати та подавати фінзвітність. Є тільки можливість подати її дещо пізніше (про що скажемо далі).

Порядок подання фінзвітності на час воєнного стану теж не змінювався.

Якщо ви мале, середнє або навіть велике підприємство, яке вирішило на час воєнного стану обрати спеціальний режим оподаткування — єдиний податок зі ставкою 2 %, то за I квартал 2022 року, ви, звісно, маєте скласти і подати фінзвітність в «стандартному» порядку. А ось як складати і подавати фінзвітність таким підприємствам за період роботи на спеціальному режимі оподаткування — тут є питання. Але їх будемо розбирати вже ближче до строків подання фінзвітності за 2-й квартал 2022 року.

Куди подавати проміжну фінзвітність? Квартальну фінзвітність подають:

— органам статистики — всі підприємства, які мають складати проміжну фінзвітність;

— податківцям — платники податку на прибуток (разом з квартальною декларацією з податку на прибуток);

— центру збору фінзвітності (ЦЗФЗ) — підприємства, які звітують за МСФЗ зобов’язані подавати ЦЗФЗ фінзвітність за таксономією. Зверніть увагу, що окрім «таксономіїї» за МСФЗ підприємствами зберігається і обов’язок подати фінзвітність окремо податківцям і статистиці за формами з НП(С)БО.

Строки подання квартальної фінзвітності. За можливості, фінзвітність за I квартал 2022 року подаємо у звичайні строки, встановлені Порядком № 419. Нагадаємо їх (дивіться таблицю):

Підприємство	Комплект проміжної фінзвітності	Строки подання
		статистиці	податківцям	ЦЗФЗ
Мікро	МікроФЗ (ф. № 1-мс, 2-мс)	Х	Тільки, якщо підприємство є «високодохідником» — у складі квартальної декларації з податку на прибуток (граничний строк подання за I квартал — 10.05.2022)	Х
Мале	Мала ФЗ (№1-м, 2-м)	Не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (тобто не пізніше 30 квітня 2022 року)	У складі декларації з податку на прибуток за I квартал (граничний строк подання — 10.05.2022)	Х
Інші підприємства, які звітують за НП(С)БО	(1) Баланс (ф. № 1) та (2) Звіт про фінансові результати (ф. № 2)	Не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (тобто не пізніше 30 квітня 2022 року)	У складі декларації з податку на прибуток за I квартал (граничний строк подання — 10.05.2022)	Х
Підприємства, які звітують за МСФЗ	(1) Баланс (ф. № 1) та (2) Звіт про фінансові результати (ф. № 2)*	Не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (тобто не пізніше 30 квітня 2022 року)	У складі декларації з податку на прибуток за I квартал (граничний строк подання — 10.05.2022)	Х
	За таксономією проміжний комплект фінзвітності відповідно до МСБО 34*	Х	Х	Не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (тобто за I квартал не пізніше 30 квітня 2022 року)**
* Підприємства, які звітують за МСФЗ подають податківцям і статистиці у складі проміжної фінансової звітності лише дві форми: Баланс та Звіт про фінансові результати (п. 5 Порядку № 419). А ось за таксономією в центр збору фінзвітності проміжна фінзвтність подається в обсязі, який вимагає МСБО 34. Тобто не лише дві форми, а весь комплект фінзвітності. Дозволяється його подавати дещо у стислій формі. ** З поданням фінзвітності за таксономією, очевидно, знову будуть проблеми.

А якщо немає можливості подати фінзвітність у вищезазначені строки? Відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде. Але за деяких умов. Відповідно до Закону № 2115** фінзвітність без застосування штрафів можна подавати протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного стану чи стану війни (тобто до спливу цього 3-х місячного терміну). Причому, доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає.

** Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2020 № 2115-IX.

А податківцям фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна без штрафів подавати і взагалі протягом 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану. Адже фінзвітність подається податківцям у складі декларації з податку на прибуток, тобто фактично є частиною податкової декларації. А податкові декларації, у разі відсутності у платника податків можливості їх своєчасно подати, — можна подавати протягом 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Щоправда, ця законодавча норма, на відміну від Закону № 2115 містить застереження «у разі відсутності у платника податків можливості» своєчасно подати звітність.

Тобто фактично тут можна скористатися, як нормою з Закону № 2115, так і п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Перевіряємо чи не змінило підприємство свою групу (категорію). Перед поданням фінзвітності за I квартал 2022 року слід переконатися в тому, що категорія підприємства (мікро-, мале, середнє, влике) не змінилася. Адже категорія підприємств впливає на «комплект» фінзвітності, який має подавати підприємство. Нагадаємо, перший раз ми себе «ідентифікували» у певній групі (категорії) підприємств у 2018 році за даними річної звітності за 2017 рік. А далі керуємось правилом —

категорію змінюємо, якщо два роки поспіль є невідповідність існуючій категорії.

При цьому: категорію переходу визначаємо за показниками річної фінзвітності за попередній (2021) рік.

Критерії поділу підприємств на мікро-/малі/середні/великі наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік***.

*** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Для віднесення себе до тієї чи іншої категорії підприємств достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Критерії, позначені в євро, перераховуємо за середньорічним курсом євро. Середньорічні курси євро становили:

за 2017 рік — 30,0042 грн/євро;

за 2018 рік — 32,1429 грн/євро;

за 2019 рік — 28,9518 грн/євро;

за 2020 рік — 30,79 грн/євро;

за 2021 рік — 32,31 грн/євро.

Наведемо приклади.

За даними фінзвітності за рік					Яким підприємство є у 2022 році
2017	2018	2019	2020	2021
мікро	мікро	мікро	мале	середнє	З 2022 року — переходе в категорію середніх підприємств, оскільки два роки поспіль не відповідає категорії «мікро». До якої категорії переходимо визначаємо за даними річної фінзвітності за 2021 рік. За I квартал 2022 року звітує як середнє.
мікро	мале	мікро	мікро	мале	У 2022 році звітуємо як мікро-, оскільки немає два роки поспіль невідповідності категорії мікро.
мікро	мікро	мікро	мале	мале	З 2022 року переходе в категорію малих підприємств, оскільки два роки поспіль не відповідає категорії «мікро». За I квартал 2022 вже звітує як мале.
мале	мале	середнє	середнє	мале	У 2021 році мало б перейти в категорію середніх і звітувати як середнє. У 2022 році підприємства також має звітувати як середнє підприємство, оскільки немає два роки поспіль невідповідності категорії середніх
мале	мале	мале	середнє	велике	З 2022 року переходить до категорії великих. Дата обов’язкового переходу на МСФЗ — 01.01.2022. Перша фінзвітність за МСФЗ — фінзвітність за 2023 рік. За 2022 рік — звітує за НП(С)БО.

Наслідки війни в фінзвітності. В фінзвітності за I квартал фактично підприємства вже й відобразять перші наслідки впливу військової агресії на фінансовий стан підприємства. Зокрема, потрібно буде:

— протестувати активи не предмет їх знецінення. В цьому вам може бути корисною стаття «Коронавірус & знецінення активів» в «Податки & бухоблік», 2020, № 32;

— об’єктивно оцінити величину резерву сумнівних боргів (оціночний резерв під очікувані кредитні збитки — для тих, хто звітує за МСФЗ);

— списати пошкоджені (втрачені) активи, які вже не відповідають критеріям визнання активів. Вам може бути корисною стаття «Ліквідація знищених активів в умовах війни» в «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Щодо того як діяти, якщо майно (його частина) опинилося в районах проведення бойових дій або на тимчасово зайнятих окупованих територіх, читайте в статті «Непідконтрольні активи: облікова доля» в «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Річна фінзвітність 2021 vs воєнний стан. Також декілька слів зазначимо щодо річної фінзвітності за 2021 рік.

Якщо у вас не було можливості подати річну фінзвітність за 2021 рік в статистику (до 28 лютого 2022 включно); податківцям (разом з річною декларацією з податку на прибуток — не пізніше 01.03.2022 року), то відповідальності за це не буде. Фінзвітність можна буде подати без штрафів ще протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного або стану війни (п. 1 Закону № 2115). Доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає. А в податкову і взагалі фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна подавати протягом 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Але ця стаття говорить все ж, що цей строк діє у разі неможливості платника податків вчасно подати звітність.

Якщо ви є підприємством, яке зобов’язане оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком. По-перше, нагадаємо, що такі підприємства мають:

— оприлюднити фінзвітність разом з аудиторським висновком протягом строків встановлених ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік — до 30 квітня /1 червня 2022 року (більш детально про оприлюднення дивіться в «Податки & бухоблік», 2021, № 102). Якщо у вас є можливість зробити це в ці строки — то оприлюднюйте фінзвітність. Ні — то тут також спрацьовує норма з Закону № 2115, яка дозволяє подавати фінзвітність, аудиторські звіти, бухгалтерські документи ще протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного стану;

— подати повний комплект проадуитованої фінзвітності податківцям — не пізніше 10 червня 2022 року (п. 46.2 ПКУ). Тут також буде спрацьовувати «загальне» 3-х місячне відтермінування з Закону № 2115. Але фактично оскільки подання цієї фінзвітності закріплено п. 46.2 ПКУ, то тут діє і п. 69.1 підрозд.10 розд. XX ПКУ, який дозволяє подавати звітність, у т.ч. звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану. Щоправда, на відміну від Закону № 2115 містить застереження «у випадку відсутності у платника податку можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок»;

— ті підприємства, які складають звітність за МСФЗ мають подати фінзвітність за таксономією в Центр збору фінзвітності — в строки, передбачені для оприлюднення фінзвітності. Наразі інформації про прийняття фінзвітності за 2021 рік за таксономією немає. Але і в цьому випадку буде спрацьовувати 3-х місячна «індульгенція» з Закону № 2115.

По-друге. Наслідки, спричинені військовими діями (особливо в регіонах, де є/були активні бойові дії) можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства та результати його діяльності. Отже вони є суттєвою інформацією. Тобто інформацією, яка може вплинути на рішення користувачів фінзвітності. І тут треба пам’ятати про вимоги щодо відображення подій після дати Балансу. Відповідно до Н(П)СБО 6 та МСБО 10 події після дати Балансу (після звітного періоду) — це події, які сталися між: датою Балансу (31.12) та датою затвердження керівництвом фінзвітності до випуску, і які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Події після дати Балансу поділяються на:

— події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які коригують після звітного періоду);

— події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не коригують після звітного періоду).

Військова агресія відноситься до подій, які виникли після звітного періоду. Тобто це подія, яка не вимагає коригування фінзвітності після звітної дати (такі коригування вже знайдуть відображення в фінзвітності, починаючи з I кварталу 2022 року). Але, якщо наслідки мають суттєвий вплив — треба розкрити інформацію про ці наслідки в примітках до річної фінзвітності за 2021 рік. Що потрібно розкрити у примітках до фінзвітності:

НП(С)БО 6	МСБО 10
Слід розкрити інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку (п. 17, п. 23 НП(С)БО 6). Інформація наводиться підприємствами у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо) (п. 4 наказу Мінфіну «Про Примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 № 302).	Слід розкрити: (а) характер подій; та (б) попередню оцінку їх фінансового впливу або констатацію, що така оцінка неможлива.

 

 

12. Як оподаткувати ноутбуки, що безоплатно передали звільненим працівникам для волонтерства

СИТУАЦІЯ

Підприємство на загальній системі оподаткування — платник ПДВ безоплатно передає або залишає ноутбуки звільненим працівникам, які займаються волонтерством. Як задокументувати й оподаткувати передачу ноутбуків?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Є два варіанти, щоб оформити передачу ноутбуків, із відповідними податковими наслідками. Далі пояснимо детальніше

Податкові наслідки і документування операції залежать від того, у який спосіб передали ноутбуки. Пропонуємо два варіанти безоплатної передачі основних засобів (ОЗ).

Варіант 1. Передача фізособам-непрацівникам

документування і бухоблік

Спочатку видайте наказ керівника про звільнення працівників. Потім задокументуйте рішення про передачу ноутбуків колишнім працівникам.

Дарування ОЗ оформте як безоплатну передачу фізособам-непрацівникам. Для цього укладіть із фізособами договір дарування.

На підставі договору дарування:

• керівник — видає наказ про безоплатну передачу ноутбуків фізособам;
• бухгалтер — готує акт приймання-передачі ОЗ з обов’язковими реквізитами первинного документа і закриває інвентарну картку обліку ОЗ.

На підставі акта приймання-передачі ОЗ про безоплатну передачу ноутбуків зробіть проведення:

• Д-т 131 «Знос основних засобів» — К-т 104 «Машини та обладнання» — на суму накопиченої амортизації;
• Д-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» — К-т 104 й одночасно Д-т 977 «Інші витрати звичайної діяльності» — К-т 685 — на залишкову вартість ноутбуків.

податок на прибуток та ПДВ

Платник податку на прибуток — малодохідник покаже операцію за даними бухобліку. Високодохідник — застосує продажні різниці. Бухгалтерський фінрезультат до оподаткування:

• збільште на суму залишкової вартості ОЗ, визначену за НП(С)БО (п. 138.1 Податкового кодексу України; ПК);
• зменште на суму залишкової вартості ОЗ, визначену за правилами ПК (п. 138.2 ПК).

Безоплатна передача ОЗ підпадає під визначення постачання товарів із підпункту 14.1.191 ПК та є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПК). Базу оподаткування візьміть на рівні не нижчому за балансову/залишкову вартість ОЗ за даними бухобліку станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого передали ОЗ (п. 188.1 ПК). Податкове зобов’язання з ПДВ за пунктом 198.5 ПК не нараховуйте. ПДВ-зобов’язання проведіть записом: Д-т 977 — К-т 641 «Розрахунки за податками».

ПДФО та військовий збір

Якщо вартість дарунка не перевищує 25% однієї мінзарплати в розрахунку на місяць, що встановлена на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році — 1625,00 грн), не оподатковуйте її ПДФО (пп. 165.1.39 ПК). Вартість дарунка понад граничний розмір оподаткуйте ПДФО як додаткове благо за підпунктом 164.2.17 ПК. Із метою оподаткування вартість негрошового подарунка визначайте за звичайною ціною, помноженою на коефіцієнт 1,2195 (п. 164.5 ПК). Якщо вартість негрошового подарунка перевищує 1625,00 грн, суму перевищення оподаткуйте військовим збором. Натурального коефіцієнта при цьому не застосовуйте (п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Юрособа є податковим агентом щодо фізосіб, тому покаже виплату у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку.

Податки та збори сплатіть до бюджету під час передачі ноутбука протягом наступного банківського дня (пп. 168.1.4 ПК). Вартість неоподатковуваної частини подарунка покажіть у Додатку 4ДФ із кодом ознаки доходу «160», а оподатковуваної — «126».

Податковий агент зобов’язаний утримати податки із суми доходу і за його рахунок (пп. 168.1.1 ПК). Сплачувати ПДФО та військовий збір власним коштом підприємство не може. Утримати податки за рахунок доходу непрацівника у цій ситуації неможливо. Адже фізособа отримує негрошовий дохід, а інших грошових доходів від підприємства не отримує. Щоб уникнути нарахування додаткового блага, фізособа має повернути підприємству податкові платежі (у готівковій чи безготівковій формі).

Утримання податків і зборів покажіть проведенням: Д-т 685 — К-т 641 «Розрахунки за податками», 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».

Оскільки обдаровані є сторонніми особами, які не перебувають із юрособою у трудових відносинах, не оподатковуйте дохід ЄСВ.

Варіант 2. Прощення боргу працівникові за не повернені з користування ОЗ

документування і бухоблік

Коли працівники отримували у користування ноутбуки, вони укладали з роботодавцем договір про повну матеріальну відповідальність за них. За цим договором у разі припинення трудових відносин працівники зобов’язані повернути ноутбуки. Якщо працівники не повернули техніку, роботодавець має стягнути з них заподіяні збитки.

Остаточно розрахуйтеся з колишніми працівниками.

1. Видайте наказ керівника про те, що матеріально відповідальна особа має відшкодувати підприємству заподіяні збитки.
2. Створіть комісію, яка:

• зафіксує, що працівники порушили обов’язки;
• обчислить оціночну вартість ноутбуків (яка дорівнює їх звичайній ціні);
• зазначить суму відшкодування в акті довільної форми.

Звичайну ціну обчисліть за одним із варіантів: на рівні залишкової вартості, вартості придбання, оціночної або середньоринкової вартості.

3. Оформте бухдовідку з обов’язковими реквізитами первинки, у якій зазначте суму збитків, що належить до відшкодування. На цю суму зробіть в обліку проведення: Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — К-т 746 «Інші доходи».
4. Одночасно з нарахуванням заборгованості працівникові спишіть ноутбуки за актом списання ОЗ. На підставі акта списання закрийте інвентарну картку обліку ОЗ. У бухобліку зробіть проведення:

• Д-т 131 — К-т 104 — на суму накопиченої амортизації;
• Д-т 976 «Списання необоротних активів» — К-т 104 — на залишкову вартість ноутбука.

5. Оформте прощення боргу працівникові на суму заявленої компенсації заподіяних збитків. Повідомте колишніх працівників про прощення боргу в один зі способів:

• надішліть рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу фактичного проживання боржника або адресу реєстрації. Достатньо підтвердити надсилання боржникові повідомлення, у т. ч. розрахункового документа від оператора поштового зв’язку — фіскального чека, розрахункової квитанції;
• укладіть із боржником договір про анулювання/прощення боргу. Боржник має його підписати;
• надайте боржникові особисто під підпис повідомлення довільної форми із зазначенням суми прощеного боргу.

6. Складіть бухдовідку на суму прощеного боргу. Зробіть проведення: Д-т 977 — К-т 375.

податок на прибуток і ПДВ

Високодохідні платники податку на прибуток мають застосувати ліквідаційні різниці в разі списання ОЗ за пунктами 138.1, 138.2 ПК. Окрім того, через прощення боргу застосуйте податкову різницю за підпунктом 139.2.1 ПК. Оскільки дебіторка працівника не є безнадійною за ознаками, що містить підпункт 14.1.11 ПК, збільште фінрезультат до оподаткування на суму витрат від списання цієї дебіторської заборгованості понад резерв сумнівних боргів.

Прощений працівникові борг розцінюють як безоплатну передачу ноутбука. Тому ПДВ-наслідки будуть такими самими, як у разі передачі фізособам-непрацівникам. Нарахуйте податкове зобов’язання за ставкою 20% із застосуванням мінбази оподаткування для ОЗ за пунктом 188.1 ПК. У бухобліку зробіть проведення: Д-т 977 — К-т 641.

ПДФО та військовий збір

Тут другий варіант для юрособи вигідніший. Адже якщо повідомите колишнього працівника про прощення боргу в будь-який спосіб, він мусить самотужки сплатити ПДФО та військовий збір із суми доходу й показати їх у річній податковій декларації.

Основну суму прощеного боргу, оподатковувану за підпунктом «д» підпункту 164.2.17 ПК, юрособа-кредитор показує у додатку 4ДФ з ознакою доходу «126» у періоді, коли оформила прощення боргу.

Якщо документально не повідомите колишніх працівників про прощення боргу, доведеться виконати всі обов’язки податкового агента й утримати ПДФО та військовий збір. При цьому ЄСВ не нараховуйте, оскільки фізособи не перебувають із підприємством у трудових відносинах.