До вашої уваги чергове оновлення рубрики “Актуально”.

Чи зобов’язаний працівник при працевлаштуванні надавати трудову книжку?

Починаючи з набрання чинності 10 червня 2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Які права має працівник, якщо професія, за якою він працює, змінила назву в результаті внесення змін до Класифікатора професій?

Якщо в результаті внесення змін до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, відбувається заміна одного професійного найменування роботи на інше без зміни трудової функції, то роботодавець після видання наказу (розпорядження) за основною діяльністю про внесення змін до штатного розпису (або затвердження штатного розпису в новій редакції) та відповідного запису до трудової книжки (якщо вона не зберігається у працівника) зобов’язаний:

• поінформувати працівника про зміни в найменуванні його посади;
• ознайомити працівника з наказом (розпорядженням) з особового складу про зміну найменування посади і внесенням відповідних змін до трудової книжки (якщо вона не зберігається у працівника);
• внести на вимогу працівника відповідні зміни до його трудової книжки, якщо вона зберігається у нього згідно з новим порядком.

Який порядок забезпечення процесу праці працівників, які виконують роботу дистанційно?

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого він може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Які документи, крім заяви, необхідно надавати роботодавцю для оформлення відпустки при народженні дитини?

Чоловіку, дружина якого народила дитину, – документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб.

Батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, – документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання.

Бабусі, дідусю або іншому повнолітньому родичу дитини, батько якої є одиноким, – документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною. Для підтвердження статусу «одинокого батька» такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою.

Бабусі, дідусю або іншому повнолітньому родичу дитини, мати якої є одинокою, – документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною. Для підтвердження статусу «одинокої матері» такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Враховуючи останні зміни у законодавстві, який тепер порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)?

Статтею 113 КЗпП України визначено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше 6 місяців.

Важливо знати, що на підставі статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективним договором може встановлюватися оплата простою не з вини працівника вище, ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникам розряду (окладу).

Чи має право роботодавець оголосити догану працівнику за невиконання роботи, не передбаченої його трудовими обов’язками?

Ні, роботодавець такого права не має. З моменту укладення з працівником трудового договору розпочинаються трудові правовідносини. Однією з основних умов трудового договору є трудова функція працівника, яка визначається відповідно до його конкретної роботи, кваліфікації, професії.

Статтею 31 КЗпП України установлено, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Конкретні завдання та обов’язки, права, повнова­ження, відповідальність, знання та кваліфікація працівника визначені в його посадовій (робочій) інструкції, яка регулює його організаційно-правовий статус. Посадова інструкція – це первинний кадровий документ, який має юридичну силу та сприяє правовому захисту на підприємстві, в установі, організації.

Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за порушення трудової дисципліни – невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.

Отже, якщо працівник неналежно виконав роботу чи завдання, не передбачені трудовим договором або посадовою інструкцією, то це не вважається порушенням.

Які наслідки для працівника матиме застосування щодо нього догани як дисциплінарного стягнення?

Оголошення працівнику догани матиме для нього такі наслідки:

• протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП України до працівника не застосовуються;
• в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру (виплати, що мають обов’язковий характер, надаються незалежно від дисциплінарного стягнення);
• наявність у працівника незнятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;
• догана може стати передумовою звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. З ст. 40 КЗпП України).

Джерело: Бібліотечка голови профспілкового комітету, №07-08 (259-260), липень-серпень 2021 року.